Самовільний викидень (Abortus spontaneus)

Сторінки: 1 2 3 4 5 6

2. Місцеві в самому статевому апараті (зокрема в матці): А) вроджені: неповноцінність розвитку мускулатури матки і її рецепторного апарату - пороки і аномалії розвитку, новоутворення тощо; Б) придбані: патологічні зміни в стінці матки рубцево-склеротичного характеру на ґрунті перенесених запальних або травматичних ушкоджень (після пологів, абортів і хірургічних операцій), що супроводжуються розладом іннервації, які негативно позначаються на тонус і збудливість матки, а стало бути, створюють несприятливі умови для процесів імплантації та плацентації.
Патологічні зміни в придатках матки, в очеревині і клітковині малого таза, наслідком яких можуть бути зміщення матки і трофічні порушення в тканинах останньої.
3. Зміни з боку плодового яйця (структурні дефекти яйця або трофобласта).
Будь-який з перерахованих факторів, викликаючи зміни в організмі в цілому, або безпосередньо в тканинах самої матки за рахунок відбуваються в ній морфологічних змін, природно, не може не позначитися на функції периферичного та центрального відділів нервової системи.
Як вже було сказано вище, в результаті викривленого характеру імпульсів, що надходять від матки у центральні відділи нервової системи, порушується нормальна робота регулюють біомеханізмів, що неминуче призводить до зміни характеру рефлекторних реакцій матки. Завдяки цьому створюються передумови до можливого порушення наявної вагітності.
Безпосереднім поштовхом до порушення вагітності може служити зрив у нервово-психічному стані, характер емоцій і ставлення самої жінки до наявної у неї вагітності (позитивне чи негативне). Ці ж фактори визначають і неуспіх режиму і проведених лікувальних заходів щодо збереження наявної вагітності.
Численними клінічними спостереженнями встановлено, що раптові зміни в нервово-психічному стані жінки (переляк, нервове потрясіння, травма «словом»), як пов'язані зі всілякими зовнішніми факторами (забій, падіння, поштовх, бурхливий статевий акт тощо), так і не мають якої-небудь зв'язку з останніми (при цьому, звичайно, мають значення типологічні особливості вищої нервової діяльності), можуть обумовити настання викидня. Пояснення цьому треба вбачати в розладі функцій вазомоторів, ті, регулювання діяльності яких залежить від нервової системи (Ст. Н. Чернігівський), наслідком чого є порушення гемодинаміки і виникнення крововиливу в децидуальної оболонки з відшаруванням плодового яйця і подальшим його вигнанням, тобто викиднем.
Звідси, природно, можна зробити висновок, що значення механічної травми, як безпосередньої причини настання мимовільного викидня, слід оцінювати завжди можливо обережніше. Можна навести численні приклади з клінічної практики, коли здавалося б механічні фактори (травма) або вплив електричним струмом високої напруги, що зумовили великі порушення з боку організму жінки, повинні були б призвести до переривання вагітності (викидень, передчасні пологи), між тим вагітність все ж не порушувалася, і в подальшому спостерігалися мимовільні пологи живим дитиною.
Таким чином, врівноваженість нервово-психічного стану жінки і наявність у неї позитивного ставлення до наявної вагітності визначає успіх її збереження, і з іншого боку, «травма словом» в подібних випадках з якою б то не було боку вона не виходила, може призвести до порушення вагітності та виникнення серйозних ускладнень.
На підтвердження сказаного можна навести численні приклади з клінічної практики. Один з них, найбільш яскравий, я наводжу.