Acanthosis nigricans (чорний акантоз) - рідко зустрічається папиллярно-пігментна дистрофія шкіри; характеризується гіперпігментацією, папіломатозом та гіперкератозом. Зміни шкіри локалізуються симетрично в основному в області згинів і шкірних складок (рис. 4). Розрізняють дві форми acanthosis nigricans: юнацьку (доброякісну), проявляється зазвичай у юності і регрессирующую з віком; пізню (злоякісну) форму дорослих, яка часто поєднується з раком внутрішніх органів. Лікування чорного акантоз: концентрат вітаміну А по 10 крапель 3 рази в день, аскорбінова кислота 0,25 г 3 рази на день; зовнішньо 0,5% саліцилова мазь. Всі хворі Acanthosis nigricans підлягають ретельному онкологічного обстеження та диспансерного спостереження. Прогноз щодо життя сприятливий за відсутності онкологічних захворювань.
Acanthosis nigricans [від грец. akantha - шип, колючка і лат. nigricans - чорнуватий; синонім distrophie papillaire et pigmentaire (J. Darier), чорний акантоз] - рідко зустрічається дистрофія шкіри, що характеризується гіперпігментацією і папиллярной гіперплазією. Етіологія і патогенез невідомі. Описані випадки сімейного захворювання acanthosis nigricans в декількох поколіннях. Розрізняють дві форми acanthosis nigricans - злоякісну і доброякісну (ювенильную).
Вказують на зв'язок між acanthosis nigricans і раком органів черевної порожнини. За даними Дарині (J. Darier), у 80% випадків при acanthosis nigricans виявляється рак органів черевної порожнини, рідше - рак інших органів (молочної залози, легень тощо). Ураження шкіри може передувати появі пухлини, виникати одночасно або бути першим клінічним симптомом пухлини розвивається.
Зміни шкіри при acanthosis nigricans розвиваються поступово і локалізуються симетрично, переважно в шкірних складках пахвових западин, пахово-стегнові та міжсідничній областей, промежини, в ліктьових і колінних згинах, в області пупка, а також на шиї, статевих органах, рідше - на обличчі, кистях, сідницях і лише вкрай рідко - на волосистій частині голови. В окремих випадках може вражатися весь шкірний покрив. Окрім шкіри, в процес втягуються слизові оболонки порожнини рота, зіва, гортані, очей, піхви, прямої кишки, а також стравоходу, товстих кишок і навіть ниркових мисок. Гістологічно - гіперкератоз, різкий акантоз і папіломатоз, збільшення пігменту в клітинах базального шару, в дермі велика кількість меланофагов.
Клінічно шкірні зміни характеризуються вираженою пігментацією уражених ділянок від темно-бурого до майже чорного кольору, без різких меж переходить в нормальну забарвлення навколишнього шкіри, і різким посиленням шкірного малюнка. На цьому тлі виникають численні папилломатозные і бородавчасті розростання аспідно-чорного кольору і м'які фіброми. На слизових оболонках з'являються папилломатозные і бородавчасті розростання сірувато-білого кольору, без пігментації. Ювенільна форма acanthosis nigricans відрізняється від злоякісної меншою пігментацією і слабкою вираженістю папілломатозних розростань.
Діагноз чорного акантоз не представляє труднощів. Від acanthosis nigricans слід відрізняти так званий псевдоакантоз (pseudoakanthosis nigricans), спостережуваний у огрядних брюнетів. Ураження шкіри при псевдоакантозе відрізняється від шкірних змін при acanthosis nigricans більш слабкою папиллярной гіперплазією, посилюється, коли хворий додає у вазі, і зникає з схудненням. Протягом псевдоакантоза доброякісне.
Всі хворі чорним акантозом підлягають ретельному онкологічного обстеження та постійному диспансерному спостереженню. Лікування при злоякісній формі зазвичай безуспішно зважаючи швидкого метастазування пухлини. При ювенільної формі показано загальнозміцнюючу лікування, вітаміни, зокрема вітамін С по 1,5 г у добу, значно зменшує пігментацію. При ендокринних розладах - гормональна терапія.
