Ацетоуксусная кислота

Ацетоуксусная кислота (формула СН3·CO·СН2СООН) - органічна кетокислота; проміжний продукт обміну жирних кислот і амінокислот. Зміст ацетооцтової кислоти в крові (у нормі 0,3-2 мг%) і в добовій сечі (у нормі 3-15 мг) збільшується при голодуванні, гострих гарячкових процесах (особливо часто у дітей) і при важких формах цукрового діабету. Введення вуглеводів та інсуліну знижує вміст ацетооцтової кислоти. См. також Ацетоновий тіла.

Ацетоуксусная кислота - органічна сполука з групи β-кетокислот. Густа рідина; добре розчиняється у воді, спирті і ефірі. У водних розчинах при нагріванні розкладається на ацетон (див.) і CO2. В організмі утворюється як проміжний продукт обміну жирних кислот і амінокислот лейцину, фенілаланіну, тирозину та ін. Кількість ацетооцтової кислоти в крові 0,3-2 мг% ; із сечею виділяється 3-15 мг за добу. Зміст А.к. в крові і в сечі збільшується при виснаженні в печінці вуглеводних резервів (глікогену) внаслідок голодування, гострих гарячкових процесів (особливо часто у дітей) та ін. Дуже значно (до 6 г і більше на добу) виділення А.к. з сечею при важких формах цукрового діабету. Введення вуглеводів та інсуліну знижує вміст А.к. Присутність А.к. в сечі можна розпізнати по винно-червоного фарбування її хлорним залізом, зникаючого з часом [проба Герхардта (правильніше Жерара)]. См. також Ацетоновий тіла.