Аминоакрихин (Aminoacrichinum; список Б) - протиглисний засіб. За фармакологічними властивостями близький до акрихіну, але менш токсичний. Аминоакрихин застосовують як протиглисний і противотрихомонадное засіб. При лікуванні глистових інвазій (гіменолепідоз) аминоакрихин призначають усередину по 0,3-0,4 г 1 раз на день натщесерце. Курс лікування - 3-4 циклу за 3 дні з перервами 5-6 днів. При трихомонадному кольпіті аминоакрихин застосовують всередину (по 0,1 г 3 рази в день протягом 5 днів) та місцево (по 0,05-0,1 г 1 раз у 3-4 дні; всього 3-4 введення). Всередину аминоакрихин не призначають при гастритах і виразковій хворобі. Місцево аминоакрихин протипоказаний при старечих змінах слизової оболонки піхви. Форми випуску: порошок і таблетки по 0,1 і 0,3 р. Див. також Протиглисні засоби.
Аминоакрихин (Aminoacrichinum, список Б; формула C23H31ON4Cl·2HCl·2H2O) - дигідрохлорид 2-метокси-6-хлор-7-аміно-9-(4-диэтиламино-1-метил) - бутиламиноакридина. Застосовують при трихомонадних захворюваннях і цестодозах, при малярії - так само, як акрихін (див.). Для лікування трихомонадних кольпітів аминоакрихин призначають всередину по 0,1 г 3 рази в день протягом 5 днів і одночасно місцево - по 0,05 г один раз на 3-4 дні (3-4 введення). При цестодозах аминоакрихин приймають вранці натщесерце по 0,3-0,4 г один раз на добу протягом трьох днів (3-4 циклу з перервами в 5-6 днів). Побічні явища: при прийомі всередину - короткочасна слабкість, нудота; при місцевому застосуванні - сукровичні виділення, набряк статевих органів, підвищення температури. А. протипоказаний для прийому всередину при гастритах і виразковій хворобі, для місцевого застосування при старечих склеротичних змінах слизової оболонки піхви. А. випускають в порошку і таблетках по 0,1 г та 0,3 р. Див. також Протипаразитарні засоби.
