Ангиокератома (angiokeratoma Mibelli; від грец. angeion - посудина, keras, keratos - ріг, рогове речовина) - захворювання шкіри, що характеризується появою переважно на тилу пальців кистей і стоп темно-червоних, іноді майже чорних вузликів з гіперкератозом на поверхні. Етіологія не встановлена. Гістологічно: під епідермісом і частково проникаючи в нього - эктазия капілярів; в епідермісі - ділянки акантоз, гіперкератозу, місцями стоншення епітелію. А. розвивається переважно у молодих дівчат, які страждають акроасфиксией, озноблением, гіпергідрозом. Перебіг тривалий, взимку буває погіршення.
Лікування загальнозміцнюючий; місцево - тонізуюча фізіотерапія, електроліз, гальванокаустика.
Розрізняють дві особливі різновиди А. Дифузна ангиокератома тіла [angiokeratoma corporis diffusum Фабрі (J. Fabry)] - прояв системного ураження судин в результаті порушення обміну ліпідів. Розсіяні або згруповані червоні вузлики з невеликим фолікулярним кератозом локалізуються переважно на шкірі тулуба і кінцівок (стегна, сідниці). До шкірних явищ приєднуються порушення функції серця і судин (гіпертонія, акроасфиксия), нирок, нервової системи, стійкі набряки стоп і гомілок та ін.
Ангиокератома мошонки [angiokeratoma scroti; синонім ангиокератома Фордайса-Саттона (J. A. Fordyce, R. L. Sutton)] характеризується червоними вузликами з телеангіектазії і кератозом. Саттон вважає А. мошонки одним з проявів хвороби Ослера, так як при цій А. одночасно нерідко виявляються телеангіектазії мовою (див. Ослера-Рандю синдром).
