Трихомонадний баланопостит

трихомонадний баланопоститТрихомонадний баланопостит (balanoposthitis trichomonosa), як правило, буває вторинним і виникає на грунті трихомонадного уретриту, рідко шкіра головки і внутрішній листок крайньої плоті уражаються ізольовано. По клінічній картині трихомонадний баланопостит лише незначно відрізняється від баланопоститу іншого походження. Гнійна рідина, що виділяється з препуціального мішка, піниста, білуватого або жовтуватого кольору, з неприємним запахом. При дослідженні мазків свіжих виділень можна виявити трихомонади (див. Трихомоноз). Шкіра головки і внутрішній листок крайньої плоті бувають різко гіперемована, нерідко спостерігається характерне почервоніння у вигляді плям (рис. 3). Для відмінності первинного трихомонадного баланопоститу від вторинного необхідно дослідження сечі, отриманої після ретельного промивання препуційного мішка. Відсутність в сечі запальних елементів вказує на первинний трихомонадний баланопостит.
Лікування трихомонадного баланопоститу специфічне. Виражений клінічний ефект має лікування флагилом; його призначають внутрішньо по 250 мг 2 рази на день протягом 10 днів. Щоб уникнути рецидиву захворювання одночасно слід піддавати лікуванню дружину хворого незалежно від того, виявлені у неї трихомонади чи ні. Місцево застосовують 3% емульсії осарсола в гліцерині або 1% розчин трихомонацида.