Бисистолия

Бисистолия (від лат. bis - двічі і грец. systole - скорочення) - переривчасте, двофазне скорочення лівого шлуночка серця. Суть бисистолии, яку описав В. П. Зразків (1908), полягає в тому, що протягом одного систоли лівий шлуночок скорочується двічі, причому перше, менш інтенсивне скорочення відокремлене від другого 0,03-0,05 сек. бисистолия спостерігається при недостатності клапанів аорти у хворих з вираженою гіпертрофією і дилятацією лівого шлуночка серця. Клінічно Б. виражається подвоєнням верхівкового поштовху, що констатується кардиограммой, і роздвоєння першого тону серця. Останнє зумовлено виникненням додаткового тону в момент другого, більш інтенсивного скорочення шлуночка. При обмацуванні великих артерій (сонної, підключичної) визначається виразне роздвоєння пульсової хвилі, реєстроване і на сфигмограмме цих судин (так звана pulsus bisferiens); на більш дрібних артеріях це роздвоєння не вловлюється. Феномен бисистолии багатьма вченими не визнається.