Артеріальний тиск при різних захворюваннях

Оскільки величина артеріального тиску визначається багатьма факторами, воно може змінюватися при самих різних захворюваннях. Патологічне зниження артеріального тиску називають артеріальною гіпотонією, підвищення - артеріальною гіпертонією. Артеріальна гіпотонія спостерігається при інтоксикаціях (отруєння, інфекційні захворювання), тяжких ураженнях серця (інфаркт міокарда), первинному порушенні нервової регуляції судинного тонусу (гіпотонічний варіант нейро-циркуляторної дистонії), деяких ендокринних захворюваннях (наприклад, аддісонова хвороба). Причини артеріальної гіпертонії більш різноманітні. Найчастіше вона служить проявом своєрідного судинорухового неврозу гіпертонічної хвороби (див.). На відміну від гіпертонічної хвороби, всі інші форми підвищення артеріального тиску називають симптоматичними гипертониями. Так звані гемодинамічні гіпертонії обумовлені зниженням еластичності артеріальних стінок (наприклад, внаслідок атеросклерозу) або вродженим звуженням аорти, нижче місця відходження великих артерій голови і плечового пояса (коарктація аорти). В останньому випадку артеріальний тиск у плечовій артерії висока, а в артеріях ніг різко знижений. Гіпертонія спостерігається при багатьох ендокринних захворюваннях (хвороба Іценко-Кушинга, феохромоцитома, патологічний клімакс та ін). Нерідко гіпертонія обумовлена ураженням нирок при нефриті, пієлонефриті або звуження ниркових артерій. Гіпертонію, розвивається при первинному ураженні ниркової тканини, називають ренальної, або ниркової, а гіпертонію, що виникла в результаті звуження ниркових артерій,- реноваскулярной.
Враховуючи різноманіття причин гіпертонії, слід у всіх випадках намагатися виявити захворювання, що лежить в основі підвищення артеріального тиску. Саме основне захворювання (нефрит, феохромоцитома, коарктація аорти тощо) і визначає особливості лікування кожного хворого. Якщо радикальне лікування причини гіпертонії неможливо (наприклад, хірургічне видалення феохромоцитоми або видалення ураженої пієлонефритом нирки), терапію проводять так само, як при гіпертонічній хворобі (див.).