Колоїди (колоїдні системи) - найтонші суспензії частинок, розміри яких знаходяться в межах від 0,1 мк до 1 ммк, у газі, рідині чи твердому тілі. Колоїдні частинки менше мікроскопічних частинок, але більше молекул багатьох речовин, наприклад води, глюкози та ін. Вони несуть електричні заряди, однакові за знаком у даному колоїду, чим пояснюється їх здатність переміщатися в електричному полі (див. Електрофорез), а також стійкість колоїду. Рідкі колоїди, наприклад колоїдні розчини срібла, гідрату окису заліза та ін., називають золями, студнеобразные - гелями (гель желатин, агар-агару тощо).
Якщо колоїдні частинки не володіють спорідненістю до рідини, в якій вони виважені, утворені ними колоїдні системи відносяться до лиофобным коллоидам (золі металів, сульфідів, оксидів та гідратів оксидів); якщо ж колоїдні частинки взаємодіють з молекулами рідкого середовища, колоїди називають лиофильными (наприклад, розчини білків, крохмалю та ін). Колоїди широко поширені в природі. Більшість рідин і все щільні тканини організмів являють собою колоїди. См. також Аерозолі, Гелі, Дисперсні системи, Коагуляція, Колоїдна захист.
Радіоактивні колоїди-див. Радіоактивні препарати.
