Кортизон

Кортизон (Cortisonum, Cortisonum aceticum; синонім: Cortone та ін; список Б) - гормон кори надниркових залоз, що відноситься до групи глюкокортикоїдів (див. Кортикостероїди). Застосовується при гострому ревматизмі, ревматоїдний, подагричний і інфекційних артритах, деяких шкірних і очних захворюваннях, гострому лейкозі, хвороби Аддісона та ін В м'язи добову дозу можна вводити одномоментно, так як кортизон з суспензії повільно всмоктується. При застосуванні внутрішньо у перші дні добову дозу ділять на три частини по 0,05-0,1 г 2-3 рази на добу, потім дозу поступово зменшують до 0,1 г на добу до настання лікувального ефекту, після чого зменшують до 0,075-0,05 г на день. На курс лікування дають 3 - 5 м кортизону.
При хворобі Аддісона кортизон призначають по 0,01-0,025 г в день. Одночасно вводять дезоксикортикостеронацетат (див.) по 0,001-0,005 г та хлорид натрію до 10 г в день. Вищі дози кортизону: разова - 0,15 г, добова - 0,3 р. Кортизон може викликати ряд побічних ефектів: набряки, підвищення артеріального тиску, гіперглікемію, загострення виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки. Протипоказаний при вагітності, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, цукровому діабеті. Застосовують під контролем лікаря. Форми випуску: порошок, таблетки по 0,025 і 0,05 г і флакони по 5 і 10 мл суспензії з вмістом 25 мг кортизону в 1 мл.
См. також Гормонотерапія.