IV пара, блоковий нерв (n. trochlearis), починається від ядер, розташованих спереду від водопроводу (сильвиева), на рівні нижніх горбків четверохолмия. Виходить на поверхню мозку в області верхнього мозкового вітрила, здійснює тут повний перехрест волокон, огинає ніжку мозку і через верхню очноямкову щілину входить в очну ямку. Іннервує верхній косий м'яз ока. При ураженні блокового нерва відзначається диплопія - двоїння предметів при погляді вниз, невелика косоокість.
 |
Рис. 2. Топографія трійчастого нерва: 1 - нижньощелепний нерв; 2 - вузол трійчастого нерва; 3 - глазничный нерв; 4 - верхньощелепної нерв. |
V пара, трійчастий нерв (n. trigeminus), виходить двома корінцями на поверхню мозку між мостом і середню ніжку мозочка. Великий корінець, чутливий, складається з аксонів вузла трійчастого нерва, розташованого на передній поверхні піраміди скроневої кістки. Увійшовши в мозок, волокна, що проводять тактильну чутливість, закінчуються в ядрі, що лежить в покришці моста (варолиева), а волокна, що проводять больову, температурну чутливість,- в ядрі спинномозкового тракту. Від клітин чутливих ядер починається другий нейрон, що йде у складі петлі трійчастого нерва до зорового бугра. Далі чутливий шлях трійчастого нерва йде до кори задньої центральної звивини, де і закінчується. Дендрити клітин вузла трійчастого нерва утворюють три периферичних гілки: глазничный, верхньощелепної та нижньощелепний нерви, що іннервують шкіру лоба і особи, зуби, слизову оболонку порожнини носа і рота (рис. 2). Малий корінець, руховий, утворюється волокнами, що виходять з ядер, що лежать в покришці мосту. Виходячи з мосту, він розташовується зверху і досередини від чутливого шляху, входить до складу нижньощелепного нерва і іннервують всі жувальні м'язи.
При ураженні чутливої частини трійчастого нерва виникають короткі напади дуже різких болів (невралгічні болю) у відповідних областях особи, що супроводжуються почервонінням особи, сльозотечею (див. Невралгія). Пошкодження рухової частини трійчастого нерва робить неможливим зміщення нижньої щелепи в здорову сторону внаслідок ослаблення жувального та скроневого м'язів.
VI пара, відвідний нерв (n. abducens), складається з волокон, що відходять від клітин цього ядра нерва, що лежить в покришці мосту. Звідси волокна відвідного нерва проходять через товщу мосту і виходять на основу мозку між пірамідою довгастого мозку та мостом. Потім проникають в очну ямку і іннервують зовнішню пряму м'яз ока. При ураженні відвідного нерва порушується відведення очного яблука назовні, що призводить до сходящемуся косоокості, може бути двоїння в очах.
