Цистографія

Цистографія - це метод рентгенологічного дослідження сечового міхура. Для цистографії застосовують розчин сергозина, кардиотраста, диодона або іншого контрастного речовини. Цистографія може бути висхідною і низхідною.
Для висхідної (ретроградної) цистографії в сечовий міхур вводять через катетер 150-200 мл 10-30% розчину одного з контрастних речовин і роблять рентгенограми в прямій і косих проекціях при горизонтальному положенні хворого на спині і животі. За цистограммам судять про формою і величиною сечового міхура.
Цистографія допомагає виявляти каміння, аномалії, дивертикули, пухлини та інші захворювання сечового міхура.
При введенні в сечовий міхур кисню або вуглекислого газу це дослідження називають пневмоцистографией. Для встановлення поширеності пухлинного процесу застосовують осадову пневмоцистографию, використовуючи введення в сечовий міхур барієвої суспензії і кисню, а також париетографию (див.), комбінуючи пневмоцистографию з введенням кисню в паравезикальную (околопузырную) клітковину.
Спадну (екскреторну) цистографію виробляють при урографії (див.), через 1-2 години після внутрішньовенного введення контрастної речовини, коли останній накопичується в сечовому міхурі.