Клініко-фізіологічне обґрунтування та основні механізми лікувальної дії фізичних вправ

Розвиток потреби в рухах обумовлено біологічною еволюцією людини. Задовольняючи потребу людини в рухах, фізичні вправи зміцнюють здоров'я, підвищують захисні механізми, збільшують пристосовність організму до зовнішнього середовища.
Відомо, що при важких захворюваннях хворому необхідний тривалий спокій, тобто різке обмеження рухів. Однак поряд з лікувальним впливом воно нерідко і надає несприятливий вплив на організм. Тому, як тільки дозволить стан хворого, спокій треба поєднувати із застосуванням фізичних вправ.
Лікувальна фізична культура зменшує несприятливу дію на хворого вимушеної зниженої рухової активності, попереджає ускладнення, які можуть виникнути при тривалому постільному режимі хворого (застійна пневмонія, пролежні, тромбоз вен нижніх кінцівок і ін). Фізичні вправи підсилюють захисні реакції організму під час хвороби та сприяють розвитку компенсаторних механізмів порушених функцій ураженого органу.
При деяких захворюваннях і пошкодженнях заняття лікувальною фізичною культурою мають першорядне значення у відновленні будови і функції пошкодженого органу.
В період одужання заняття лікувальною фізичною культурою допомагають відновити працездатність. Поступово збільшується навантаження забезпечує тренування організму, сприяє нормалізації та удосконалення його функцій. У випадках хронічного перебігу захворювання таке тренування прискорює формування компенсаторних механізмів, підвищує пристосовуваність організму і попереджає загострення.
Основними фізіологічними механізмами дії фізичних вправ є нервовий та нейрогуморальний. Відомі російські фізіологи В. М. Сєченов та В. П. Павлов показали сприятливий вплив м'язової діяльності на протікання нервових процесів.
При виконанні фізичних вправ рефлекторно відбувається поліпшення діяльності внутрішніх органів. Дослідженнями, здійсненими радянським ученим М. Р. Могендовичем, доведена роль моторно-вісцеральних рефлексів в лікувальному дії фізичних вправ. Посилення діяльності внутрішніх органів може відбуватися і условнорефлекторным шляхом ще до виконання фізичних вправ при одному тільки поданні про роботу.
Рефлекторний механізм доповнюється гуморальним: при виконанні фізичних вправ в кров виділяються речовини (деякі гормони, продукти розпаду, що виникають при роботі м'язів, тощо), які надають стимулюючу дію на роботу органів і систем.
Лікувальна дія фізичних вправ виявляється у вигляді чотирьох основних механізмів: тонізуючого впливу, формування компенсацій, трофічної дії і нормалізації функцій.