Із щоденника Ольги

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

21 жовтня.
Після занять в групі здоров'я бадьорою повернулася додому, здивувалась, заставши Андрія будинку. Сидів у кріслі з якимось відчуженим, блідим обличчям. Захворів? Чим можу допомогти цьому тепер вже чужій людині? Він сам давно перекреслив все хороше, що було між нами. Про його зв'язки з тією жінкою знають всі наші знайомі. Скільки я вистраждала через нього. Якби не люди, не благотворний вплив фізкультури, що стало б зі мною? Лікарняне ліжко???
Через півгодини почула слабкий стогін. Що робити? Сергій ще не повернувся. Вирішила підійти, як підійшла б до зовсім незнайомій зустрічним на вулиці, потребує людської допомоги. І тут тільки зрозуміла, що насправді з Андрієм дуже погано. Поза, рука на грудях, блідість-все це говорило про серцевому нападі. Подала ліки, викликала «швидку». Все робила швидко, машинально. Це вже потім, коли його відвезли, попередивши про можливе інфаркті міокарда, я зрозуміла, що все ще люблю цю людину. Шкодую, до болю шкодую його і ніколи мені не звільнитися від цього почуття.
Настирлива, бути може, ще не цілком усвідомлена думка не давала мені спокою... Так, адже це ми обидва вели неправильний, згубний для нашого здоров'я спосіб життя. В бездіяльності, в якомусь міщанському благополуччя. Може, більша частина провини лежить саме на мені? Це я не зуміла з перших днів нашої спільної життя направити її по здоровому руслу. Постійно перешкоджала Андрію займатися фізкультурою. Не вміла організовувати здорову міцну сім'ю, а, навпаки, робила все, що надалі призвело до її фактичного розпаду.
31 жовтня.
Минуло десять важких напружених днів. Сьогодні вже є надія на одужання Андрія. Власне, все тепер залежатиме від нього самого. Зможе перебудувати свій спосіб життя чи ні. Насамперед він повинен кинути куріння, знайти в собі сили побороти цю погану звичку. З жахом думаю, що я теж один час пробувала курити. Деякі навіть наполегливо радили, мовляв, схуднеш. А адже я вже схудла на цілих 8 кілограмів та без куріння. Продовжую бігати вранці, темп навіть поступово збільшую, мало вже відстаю від Сергія.
Після того дня, коли захворів Андрій, протягом декількох днів не займалася бігом. Відразу відчула себе набагато гірше. Пробіжка вранці, коли повітря особливо свіжий і чистий, дає організму стільки бадьорості, сили, що розповісти важко. Ймовірно, про це не напишеш. Кожному потрібно випробувати це на собі. Особливо, коли біг уже ввійде у звичку. Його потреба відчуваєш тоді сильніше, ніж, наприклад, почуття голоду.
Пропустила кілька занять у групі здоров'я. Ірина з цього приводу дзвонила. А мені доводиться кожен день відвідувати Андрія. Коли він випишеться з лікарні, обов'язково почну стежити одночасно за шкірою обличчя та шиї. Чому я так пізно все це починаю? Слід було займатися собою раніше.
16 листопада.
Позаду свята. Андрія все ще не відпускають зі стаціонару. Правда, вже встає, ходить. Курити кинув. Обіцяє займатися і вдома лікувальною фізкультурою, а у майбутньому, можливо, і бігати вранці. Чи вистачить у нього сили волі для цього? Доведеться серйозно подумати про особисте життя, все поставити на свої місця.
26 листопада.
Землю першим снігом припорошило. Температура -5°С. Особливо гарно було вранці і надзвичайно свіжо. Бігала довше на цілих 10 хвилин і зовсім не втомилася. Крім того, протягом півгодини займаюся гімнастикою. Знову плаваю по середах і суботах в басейні. Сподіваюся, до весни відновити свій нормальний вага - 64 кг адже зростання у мене 1 м 64 див.