Біологічна доза іонізуючих випромінювань - кількісна оцінка випромінювання, що враховує не тільки поглинену енергію, але і біологічну ефективність даного виду випромінювання. Біологічна доза іонізуючих випромінювань вимірюється в одиницях бер - біологічний еквівалент рада (раніше було - рентгена).
Доза в одиницях бер дорівнює дозі в одиницях радий, помноженої на коефіцієнт ОБЕ (відносна біологічна ефективність). В гігієні біологічну дозу іонізуючих випромінювань виражають через дозовий еквівалент, який знаходять, збільшуючи дозу в одиницях радий на коефіцієнт якості, що враховує відмінності біологічної ефективності випромінювань, коефіцієнт для врахування нерівномірності опромінення і т. п.
Іноді під дозою біологічної розуміють кількість будь-якого виду випромінювання, що викликає певний біологічний або клінічний ефект. Наприклад, эпиляционная доза - доза іонізуючих випромінювань, викликає випадання волосся на однократно опроміненому ділянці шкіри; еритемна доза - доза іонізуючих випромінювань, викликає певну ступінь почервоніння шкіри на опроміненому ділянці. Величина еритема-ної дози залежить від загального стану організму, локалізації опроміненого ділянки, а головне, від його розмірів. Так, при полі опромінення 2x2 см2 еритемна доза дорівнює 775 р, а при збільшенні поля до 6x8 см2 вона знижується до 550 р.
У дослідах на тваринах для оцінки дії випромінювання користуються поняттям смертельної дози (СД), або летальної дози (ЛД), тобто дози, що викликає загибель всіх або частини опромінених тварин. Якщо в результаті опромінення в наступні 30 днів гине половина піддослідних тварин, говорять про дозі 50% смертності - СД 50/30. Найменша доза, при якій гинуть всі опромінені тварини,- мінімальна абсолютно смертельна доза - МАСД. Величина МАСД для мікроорганізмів досягає тисяч радий, для ссавців коливається приблизно від 350 до 700 р.
Для забезпечення безпеки населення у зв'язку з використанням іонізуючих випромінювань у різних областях діяльності людини і для охорони здоров'я при роботі з цими випромінюваннями законом встановлюється певна норма, так звана гранично допустима доза (див.).
До біологічних доз іонізуючих випромінювань можна віднести і індикаторну дозу (див. вище), яка характеризує кількість радіоактивної речовини, що не викликає при введенні його в організм ніяких шкідливих наслідків та не впливає на досліджувані з його допомогою показники.
