Природне вигодовування дитини першого року життя

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Склад білків молозива і зрілого молока різний. В молозиві білкова формула в основному представлена альбумінами і глобулінами, тобто білками, близькими до білків крові новонародженого [ВООЗ, 1979, 1981]. Що стосується казеїнової фракції, то у молозиві вона представлена в меншій кількості. Надалі в зрілому молоці ці співвідношення змінюються і ставлення сироваткових білків (альбумінів і глобулінів) до казеїну, за даними різних авторів, може становити 80:20 або 60:40 [Hambraeus L. et al., 1978; Barnes A., 1981]. Сироваткова фракція містить імунні білки - імуноглобуліни, лізоцим, лактоферин; в ній більше незамінних амінокислот і, крім того, альбуміни жіночого молока мелкодисперсны, тому ця фракція білка легше перетравлюється, не вимагає великої кількості травних соків і не викликає напруги в роботі шлунково-кишкового тракту. Встановлено також, що частки казеїну жіночого молока малі та у процесі згортання в шлунку дитини утворюють дуже ніжні, дрібні пластівці.
Амінокислотний склад молозива та зрілого молока також кілька різний. В молозиві порівняно зі зрілим молоком майже в 2 рази збільшено вміст таких амінокислот, як триптофан, метіонін, гістидин, лейцин і цистин. У зрілому молоці зберігається унікальний амінокислотний склад, що забезпечує інтенсивні процеси росту і розвитку дитини (див. додаток 2).
Відзначено, що у дітей, що знаходяться на грудному вигодовуванні, рівень інтелектуального розвитку вище [Oski F., 1982].
В останні роки в грудному молоці визначено вільна амінокислота таурин, якій надається велике значення, як фактору модулятора зростання, що визначає структурну і функціональну цілісність клітинних мембран. Найвища концентрація таурину у дорослих і в експерименті у тварин відзначається в сітківці ока і бульварної цибулині.
До модуляторам зростання грудного молока крім таурину відносять етаноламін, фосфоэтаноламин, а також гормоноподібні білки. Їм відводиться роль в забезпеченні зростання нервових клітин, симпатичних і сензорных нейронів, а також епідермального покриву.
Жир грудного молока покриває 50 % енергетичної потреби дитини. У літературі обговорюється питання про кількість жиру в молозиві і зрілому молоці. Єдиної думки щодо цього поки немає. За даними Л. П. Васильєвої і Д. Б. Гурвич (1967), А. А. Покровського (1972), кількість жиру не залежить від зрілості молока і залишається приблизно на одному рівні в усі періоди лактації. За даними ВООЗ (1981), кількість жиру збільшується протягом лактаційного періоду і становить, у молозиві 29,5 г/л, у перехідному молоці - 35,2 г/л, у зрілому молоці - 45,4 г/л. До аналогічного висновку приходить у своїх дослідженнях Л. Р. Мамонова (1981 - 1987).
До особливостей жирового компонента грудного молока відноситься ступінь дисперсності і переважання поліненасичених жирних кислот над насиченими.
Що стосується якісної характеристики жиру молозива і зрілого молока, то цьому питанню в даний час присвячено багато досліджень, які свідчать про наступне: жир молозива багатий олеїновою кислотою, близької за складом до жиру тіла новонародженого, а також містить велику кількість фосфоліпідів, що складають 6,1 %. В перехідному і зрілому молоці кількість їх знижується до 1,7%. Фосфоліпіди беруть безпосередню участь в обміні жирів. Вони сприяють секреції жовчі, евакуації жиру з шлунку і активного його всмоктуванню в кишечнику.
Велике значення надається жирно-кислотного складу грудного молока. В жіночому молоці переважають ненасичені жирні кислоти (57 % від загального вмісту ліпідів). Поліненасичені жирні кислоти необхідні для розвитку мозку, проліферації клітин, миелинизации нервових волокон. Піддаючи детального аналізу жирно-кислотний склад жіночого молока, Л. Р. Мамонова (1982-1987) виявила в молозиві і перехідному молоці більш високий вміст лінолевої і олеїнової кислот. М. М. Левачев з співавт. (1985) відзначають досить постійний рівень в грудному молоці ПНЖК з 20 і 22 вуглецевими атомами. При цьому зберігається постійне співвідношення жирних кислот, що відносяться до сімейства омега-6 і омега 3, які грають важливу роль в життєдіяльності грудних дітей.