У випадках отруєння для встановлення причини смерті або зв'язку розлади здоров'я з дією отруйних речовин проводиться судово-медична експертиза. Категоричність висновків експерта багато в чому залежить від зібраних слідчим даних про обставини події та характер передбачуваного отруйної речовини, часу, що пройшов від моменту прийому отрути і настання смерті, характеру наданої медичної допомоги, правильності вилучення та зберігання об'єктів з трупа, що направляються на судово-хімічне дослідження, та ін. В одних випадках експерт приходить до категоричного висновку про отруєння певним отрутою, в інших - лише не виключає можливість отруєння певним отрутою або певною групою отруйних речовин, подібних за своїм впливом на організм людини (клінічні та морфологічні прояви).
Підозра на те, що смерть наступила від отруєння, може виникнути й у випадках несподіваного її настання, як би серед повного здоров'я. Діагностика смерті від отруєння нерідко представляє великі труднощі, пов'язані з рядом об'єктивних і суб'єктивних причин - неправильною оцінкою даних лабораторних досліджень, значним часом, які пройшли між прийомом отрути і смертю, подібністю клінічних проявів при отруєннях і деяких захворюваннях і ін
Для доказу мало місце отруєння використовуються зібрані слідством матеріали, що містять відомості про обставини події; дані судово-медичного освідування потерпілого (при несмертельні отруєння) і дані розтину трупа; дані судово-хімічних та інших лабораторних досліджень об'єктів, виявлених на місці події, отриманих від лікарів, вилучених при розтині трупа.
Матеріали слідства. Зібрані слідством матеріали про обставини події (наприклад, одночасне раптове захворювання або смерть кількох людей після спільного вживання «алкогольного напою», з розвитком у постраждалих однакових хворобливих симптомів) можуть прямо вказувати на можливе отруєння. У виявлених на місці події залишках їжі і пиття, в посуді, в різних пакувальних матеріалах від лікарських засобів, на трупі (на руках, у отвори рота і інших частин тіла), на одязі і в її кишенях можуть бути виявлені залишки отрути, прийнятого постраждалим. Наявність блювотних мас також може побічно служити вказівкою на можливе отруєння (розвиток блювання в якості захисної реакції організму на інтоксикацію), блювання може містити в собі сліди отрути.
Огляд місця події і трупа доцільно проводити за участю фахівця в галузі судової медицини. Виявлені при цьому речові докази, які потребують лабораторного дослідження, направляються в Бюро судово-медичної експертизи.
Медичні документи (амбулаторні карти, історії хвороби та ін), що містять опис перебігу отруєння і відомості про характер медичної допомоги, повинні бути представлені експерту в оригіналах.
Судово-медичне дослідження трупа при підозрі на отруєння має свої особливості. Секційний зал перед розкриттям необхідно провітрити, щоб краще вловити і визначити характер запаху, відчутного при розтині порожнин і внутрішніх органів трупа. Вживаються заходи, що виключають випадкове попадання отрути в труп при його розтині. Посуд для приміщення вилучені органів має бути чисто вимитої.
Ретельно оглядають в морзі одяг, білизну та інші речі, доставлені разом з трупом. При огляді предметів одягу можуть бути виявлені залишки отрути, рецепти на отримання отруйних лікарських речовин та ін.
При зовнішньому дослідженні трупа можуть бути встановлені незвичайна забарвлення трупних плям (яскравий рожево-червоний колір при отруєнні окисом вуглецю, коричневий або бурий при отруєнні отрутами, утворюють метгемоглобін у крові, і ін), жовтяничний колір шкіри при отруєнні миш'яковистим воднем і отруєнні грибами; різко виражена та швидко настало м'язове задубіння (при отруєнні стрихніном, цикутотоксином аконитином та ін) опіки у вигляді патьоків або плям на шкірі в області рота, підборіддя, щік (при отруєнні прижигающими речовинами), сліди уколів у місцях введення отрути, різке звуження зіниць (при отруєння опієм, морфіном) або їх різке розширення (при отруєнні атропіном, беладона, астматолом), явища подразнення і виразок на слизовій оболонці губ і ясен при дії їдких отрут, сірувата кайма на яснах при отруєнні свинцем або ртуттю.
При розтині порожнин і органів може відчуватися специфічний для деяких отруйних речовин запах.
При отруєнні багатьма отрутами страждають шляхи їх виведення - нирки, де можуть бути виявлені характерні зміни. Багато прийняті всередину речовини швидко переходять в сечу, що виділяються з потом і можуть бути виявлені на білизну покійного і в сечі.
Отримані при судово-медичному дослідженні трупа дані обов'язково повинні бути зіставлені з даними слідства і з даними, отриманими при лабораторному дослідженні тканин і органів трупа.
Судово-медичний огляд проводять при отруєннях, які не призвели до смертельного результату. Такий огляд потерпілого проводиться як в стаціонарі, так і амбулаторно. Має місце отруєння в подібних випадках доводиться слідчими матеріалами, медичними документами про надання допомоги та лікуванні, а також даними огляду хворого експертом. Встановивши факт отруєння і характер його наслідків, визначають ступінь тяжкості цих наслідків, керуючись загальносоюзними «Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень».
Велике значення для підготовки діагнозу отруєння певними отрутою надається своєчасно проведеним лабораторним дослідженням блювотних мас, промивних вод, сечі, калу.
На судово-медичні та інші лабораторні дослідження направляються не тільки вилучені при розтині трупа частини внутрішніх органів, але також і виявлені на місці події залишки напоїв, їжі, блювотні маси та інші об'єкти, що можуть містити отруйна речовина. Вибір виду лабораторного дослідження речових доказів визначається характером передбачуваного отруйної речовини. У відповідності з цим застосовують хімічні, фізичні (частіше спектральні), гістологічні та біологічні (експерименти на тваринах), ботанічні та інші методи дослідження.
Результати судово-хімічного дослідження повинні бути ретельно проаналізовані судово-медичним експертом.
Позитивний результат судово-хімічного дослідження, узятий ізольовано, ще не доводить факту отруєння, а негативний - його не виключає. У внутрішніх органах трупа можуть бути виявлені хімічні речовини, в тому числі й отруйні, які не були джерелом отруєння, а надійшли в організм людини в якості лікарського засобу, з харчовими продуктами.
Результати судово-хімічного дослідження при смерті від отруєння можуть бути негативними з різних причин: внаслідок швидкого виділення отрути з організму, переходу отрути в інші, не виявляються при судово-хімічному дослідженні з'єднання, неправильного вилучення і збереження органів і тканин до їх дослідження, застосуванням не відповідного для даного отруєння методу дослідження та ін. Час, що минув із моменту прийому отрути до настання смерті та розтину трупа, багато в чому визначає збереження отрути в трупі, а отже, і можливість його виявлення при судово-хімічному дослідженні. Однак ряд отрут може виявлятися в трупах через великі строки після смерті і поховання, наприклад солі важких металів.
При підозрі, що смерть наступила від отруєння, проводиться ексгумація; об'єктами судово-хімічного дослідження можуть бути дошки труни, навколишня земля, куди можуть потрапити отрути з трупа.
Контрольні питання
1. Яке значення матеріалів слідства для діагностики отруєнь?
2. В чому полягають особливості дослідження трупа при підозрі на смерть від отруєння?
3. Які дані зовнішнього і внутрішнього дослідження трупа можуть бути використані для доказу смерті від отруєння?
4. Які органи і тканини вилучаються з трупа при підозрі на смерть від отруєння і який порядок їх вилучення?
5. Як повинен судово-медичний експерт оцінювати результати судово-хімічного дослідження (як позитивні, так і негативні)?
6. Назвіть найбільш поширені лабораторні методи дослідження, застосовувані при діагностиці отруєння.
