Проведений у 1973 р. редакцією журналу «Економіка і організація промислового виробництва» («ЕКО») експертне опитування групи економістів, соціологів, медиків, юристів з проблеми алкоголізму з подальшою дискусією за круглим столом, в якій фахівці взяли безпосередню участь, дозволив виявити низку причин, що лежать в основі алкоголізму та пияцтва. Серед них традиції, пов'язані з вживанням алкоголю, відставання у певної частини громадян рівня освіти і культурних потреб від рівня добробуту; диспропорція між вільним часом у чоловіків і жінок, терпимість до пияцтва громадськості і господарських керівників, з яких багато самі неабияк п'ють; помилкове уявлення про дійсні властивості алкоголю; відсутність алкогольного виховання в школі; доступність горілки та інших спиртних напоїв. Серед причин пияцтва і алкоголізму учасники дискусії назвали психологічний та матеріальний нівелювання в праці, одноманітність побуту; высокооплачиваемость некваліфікованої праці у промисловості, не стимулює прагнення до професійного зростання та освіти вообще1.
Багато дослідників розглядають пияцтво як глибоко вкорінене в повсякденному побуті явище, виникнення та існування якого багато в чому зумовлені властивістю алкоголю короткочасно, часто ілюзорно задовольняти багато людські бажання і потреби. У переважної більшості дорослого населення вже вироблена установка на періодичне вживання алкоголю. «У повсякденній свідомості,- пише Р. Р. Заіграєв,- міцно вкоренилося відношення до алкоголю як до предмета, що має визначену соціальну цінність, як до невід'ємного атрибута численних подій в особистому і громадському житті, відношення, при якому розпиття спиртних напоїв розглядається як прояв привітності, гостинності і поваги»2. Це підтверджується результатами спеціальних соціологічних досліджень. Так, наприклад, тільки 13,2% населення р. Кірова (в основному жінки і особи літнього віку) воліли б не вживати спиртні напої, відзначаючи ті чи інші значні в їх житті події.
Відповідаючи науковому обозревателю «Літературної газети» Ст. Михайлову, акад. АМН СРСР Б. В. Петровський (1980) підкреслює, що незважаючи на величезну роботу соціалістичної держави і всього нашого суспільства, дуже повільно і важко змінюються соціально-культурні традиції. Зокрема, на вживання спиртного впливає не тільки ставлення до пияцтва суспільства в цілому, але і ставлення до цієї проблеми соціального мікросередовища, близького оточення людини - його сім'ї, друзів, знайомих, товаришів по роботі. Визнаючи роль психологічного фактора в споживанні алкоголю, Б. В. Петровський говорить про необхідність розвивати і удосконалювати культуру міжособистісних відносин у нашому суспільстві: відносин між начальником і підлеглим, між товаришами по праці, між працівниками сфери обслуговування і населенням, між батьками і дітьми, між подружжям.
Виступаючи на засіданні «Круглого столу», організованого редакцією журналу «Радянська держава і право», головний редактор цього журналу М. І. Піскотін підкреслив, що пияцтво та алкоголізм, як і будь-які складні соціальні явища, викликані рядом причин та факторів. До них він, зокрема, відносить «...недостатній рівень розвитку інтересів і потреб людей, почуття гідності; іноді відсутність необхідних можливостей для додатка сил і здібностей, прояву громадської активності, розумного проведення дозвілля; відставання сфери обслуговування від потреб населення...».
Поглиблене вивчення причин алкоголізму на групі чоловіків, які зловживають алкоголем, шляхом посемейного їх обстеження виявило низький рівень культури у переважної більшості (77,1%) обстежених (Запорожченко В. Р., Копит Н. Я., 1975). Звертає на себе увагу нераціональне використання ними вільного часу - значна частина його проходить у колі товаришів по чарці.
Сторінки: 1 2 3 4 5
