Гіпертонічна хвороба

Згідно з даними більшості дослідників, клубочкова фільтрація в I і II стадіях гіпертонічної хвороби нормальна або тимчасово збільшена; в III стадії спостерігається стійке зниження її. Нирковий кровотік тимчасово знижено в I стадії, більш постійно - у II і III стадіях захворювання (Н. А. Ратнер, 1953; М. Я. Ратнер і Є. П. Кок, 1951). Однак це має місце аж ніяк не у всіх хворих (М. Я. Ратнер, 1951). У II і III стадіях гіпертонічної хвороби кровопостачання нирки падає не тільки в абсолютних, а й у відносних величинах, тобто на одиницю функціонуючої паренхіми нирки, що виражається в зменшенні відношення CD/ТmD. У відповідності з змінами фільтрації і плазмотоку величина фільтраційної фракції при цьому захворюванні буває в тій чи іншій мірі збільшеною. Здатність проксимальних канальців до максимальної секреції диодраста або РАН знижена, мабуть, з-за порушення метаболічних процесів в епітелії від недостатнього кровопостачання (Н. А. Ратнер, 1953). В той же час максимальна реабсорбція глюкози знижується меншою мірою, що знаходить своє вираження у збільшенні відношення ТmG/ТmD. Концентраційна здатність нирок знижується лише в пізніх стадіях захворювання. При злоякісному варіанті перебігу гіпертонічної хвороби відзначаються значні зміни функцій нирок, подібно III стадії.
Усі наведені дані про зміни парціальних функцій нирок при основних дифузних ураженнях систематизовані в табл. 3.