При обстеженні групи дітей з залізодефіцитною анемією Wilson і співавт. [32] встановили, що вміст альбуміну в сироватці крові у них варіювало від 1,23 до 4,65 г/100 мл, у середньому складаючи 3,48 (у здорових дітей 4,44 г/100 мл). Кількість гамма-глобуліну в обох групах було однаковим. З 13 обстежених дітей з анемією у 12 виявляли сироваткові білки у взятому натщесерце шлунковому соку. У дітей з ентеропатією ступінь гіпопротеїнемії, за даними Waldmann і співавт. [35], була вище, ніж при залізодефіцитній анемії. З допомогою радіоізотопних досліджень встановлено взаємозв'язок між втратою альбуміну з калом і прийомом молока у деяких хворих. Вивченню цього питання присвячена робота Woodruff та Clark [109], що обстежили 12 дітей віком до 2 років із залізодефіцитною анемією, які отримували свіже коров'яче молоко. Використовуючи метод внутрішньовенного введення невеликих кількостей 13Ч-альбуміну, автори встановили, що у 7 з 12 хворих швидкість кругообігу альбуміну зростала: період напіврозпаду білка варіював від 3,1 до 8,8 добу, в середньому складаючи 6,4 діб. У контрольній групі цей показник становив в середньому 12,6 добу з варіаціями від 10,2 до 17,6 добу. Антитіла до білків коров'ячого молока були виявлені в сироватці крові у 6 хворих (у 3 з них антитіла містилися і в калі). Парентеральне введення заліза не впливало на швидкість кругообігу альбуміну; отже, сама по собі анемія не є причиною порушень функції шлунково-кишкового тракту. Збільшення періоду напіврозпаду альбуміну було відзначено у 4 з 5 хворих при заміні свіжого коров'ячого молока на концентроване, а перехід на соєві суміші призводив до нормалізації цього показника у всіх обстежених дітей.
