Гірничорудна промисловість - розробка рудних родовищ з метою видобутку корисних копалин. Розробка родовищ проводиться підземним (шахтним) або відкритим способом, який в гігієнічному і економічному відношенні більш сприятливий, оскільки при ньому досягається краще провітрювання робочих ділянок і зменшується небезпека дії на організм пилу і газів. Основними виробничими операціями в гірничорудній промисловості є буріння, підривання і вантажно-розвантажувальні роботи. Навантаження породи і руди при відкритому способі розробки проводиться екскаваторами в автосамоскиди або в спеціальні вагони-думпкари; при підземному - у вагонетки з люків або за допомогою механічних навантажувальних лопат, рідше вручну.
Основними професійними шкідливостями в гірничорудній промисловості є несприятливі метеорологічні умови, виділення газів і пилу, шум і вібрація, а при підземному способі видобутку ще і відсутність природного світла.
При розробці родовищ уранових руд, крім того, можливий вплив радіоактивних речовин (уран, радій, радон і його дочірні продукти), а в деяких випадках і зовнішнього гамма-випромінювання.
Найбільш поширеним несприятливим фактором зовнішнього середовища в гірничорудній промисловості є пил. Вплив пилу на організм працюючих може призвести до розвитку пневмоконіозу (див.).
При видобутку і збагачення азбестових руд (азбестова промисловість) в повітря надходить пил з різним вмістом азбесту, тривалий вплив якої може призводити до розвитку одного з видів пневмоконіозів - азбестозу. Найбільш поширеним способом боротьби з запиленістю повітря при бурінні є промивка шпурів водою; рідше застосовують промивання шпурів пылесмачивающими розчинами і сухе пиловловлення. При інших джерелах пилоутворення простими і ефективними способами боротьби з запиленістю повітря є зрошення, туманообразование і зволоження. Ефективність знепилювання досягається тільки при зрошенні всіх вогнищ пилоутворення.
Застосування зрошення і туманоутворення при вибухових роботах знижує вміст у повітрі не тільки пилу, але і газів (оксиди азоту). Для попередження і ліквідації наслідків, які можуть виникнути в шахті при підвищених концентраціях вибухонебезпечних та інших газів, існують газорятівні станції. На відкритих розробках в холодний період року і при роботі в зоні вічної мерзлоти в цілях попередження переохолодження організму необхідно використовувати утеплену одяг і взуття; в забої подають підігріте повітря, влаштовують кабіни для обігріву. У водообільні виробках влаштовують водостоки. Захист робочих від крапель ґрунтових вод здійснюється шляхом влаштування захисного перекриття в капітальних виробках і видачі робочим одягу з водонепроникної тканини (див. Одяг, захисне на виробництві).
У підземних виробках, розташованих на великій глибині, спостерігається підвищення температури, ступінь якого залежить від глибини шахти, температури породи і руди, водорясності шахти і умов вентиляції. В такі виробки необхідно подавати кондиційоване повітря.
Шум, створюваний гірничими машинами, транспортом та вентиляційними пристроями, може перевищувати гігієнічні нормативи. Для попередження шкідливого впливу шуму застосовуються протишуми (див.). Несприятливий вплив на організм робітника може надати загальна (кабіни машиніста і екскаваторника) і місцева (перфоратори, особливо високочастотні) вібрація. Тривалий вплив вібрації призводить до розвитку вібраційної хвороби (див.). Заходи по боротьбі з шумом та вібрацією слід передбачати при конструюванні машин і в процесі експлуатації обладнання.
У якості індивідуальних засобів захисту робітників гірничорудної промисловості застосовують протишуми рукавиці з віброгасильними прокладками, респіратори (див. Респіратор) і ін
Можливість надмірного опромінення робітників, зайнятих видобутком урану, іонізуючими випромінюваннями попереджають шляхом ведення робіт при мінімальній поверхні оголення радіоактивних руд; здійснення ефективної вентиляції виробок; каптажу радіоактивних шахтних вод; ізоляції неробочих виробок; ефективного очищення повітря від дочірніх продуктів радону; застосування засобів індивідуального захисту органів дихання.
Знову надходять на підприємства гірничорудної промисловості робітники повинні піддаватися попередньому медичному огляду; періодичні медогляди проводяться один раз в рік. Праця жінок та підлітків до 18 років у підземних виробках заборонений. Робочим багатьох професій гірничорудної промисловості згідно з трудовим законодавством встановлений скорочений робочий день та надається відпустка тривалістю в 48 робочих днів.
З метою ранньої діагностики пневмоконіозу слід проводити при медоглядах рентгенографію легень, функціональне дослідження зовнішнього дихання робітників, зайнятих в гірськорудній промисловості. См. також Вугільна промисловість.
