В одному з перших дослідів на 50 щурах лінії Вістар масою 100-110 г порівнювали дію сахарози і жовтого цукру в фізіологічної (2 г/кг) і, як нам здавалося, свідомо більшої (15 г/кг) дозах. Цукру вводили за допомогою зонда в шлунок щурам-самцям щодня протягом 3 міс. Контрольним щурам ін'єктували рівний об'єм ізотонічного розчину хлориду натрію. До початку дослідів, а потім через місяць брали проби крові з хвостової вени. Спостереження за зовнішнім виглядом, поведінкою і періодичні зважування щурів не виявили яких-небудь відмінностей між тваринами трьох груп. Не було відмічено різниці у відносній масі органів. Дослідження червоної і білої крові також не виявили якихось відмінностей між групами.
Цукор займає помітне місце в калорійності добового раціону. У зв'язку з цим представлялося важливим вивчити трофічну (некалорійною) цінність білого і жовтого цукру. Для цієї мети ми скористалися методикою визначення трофічної цінності харчових продуктів Р. Вільямса, за якої щури-от'емишей повинні були харчуватися одним-єдиним продуктом в умовах, якщо можна так сказати, аліментарного стресу. Провідний американський нутриционист вважає, що калорійність їжі відображає тільки енергетичну цінність (її властивість пального), і дає метод визначення сверхкалорийного якості їжі (її трофічного значення). У дослід брали щурів-от'емишей і при годуванні одним яким-небудь продуктом враховували кількість загиблих за 12 тижнів, середню тривалість життя залишилися в живих і середній приріст їх маси. За співвідношенням середнього приросту групи тварин, які отримували одну з монодієт, до середнього приріст щурів контрольної групи, які перебували на стандартній дієті, визначали показник трофічної цінності досліджуваного продукту (у всіх випадках монодієти 10 % калорійності йшло За рахунок білка курячих яєць). За даними цитованої статті, трофічна цінність сахарози, глюкози і пшеничного крохмалю округлено виявилася рівною нулю.
Ми ж вирішили дослідити у цьому суворому випробуванні сахарозу і жовтий цукор у порівнянні зі стандартним для нашого віварію раціоном. У кожній групі було по 14 щурів-самців середньою масою 45 р. До результату 10.5 тижнів у контрольній групі всі тварини були живі і додали в середньому 254 р. В дослідах з сахарозою загинули 11 щурів, приріст маси залишилися в живих склав (9.00±2.07) г, показник трофічної цінності за Вільямсу був дорівнює 3.5 од. В групі з жовтим цукром загинули 7 щурів, приріст маси залишилися в живих склав (23.0±3.7) г, а показник трофічної цінності виявився рівним 9 од. Різниця дуже невелика, але вона є і свідчить у користь жовтого цукру.
Ми звернули увагу на те, що трофічну цінність продукту вираховували тільки по одному з показників, що виходять в досвіді. Різницю у виживаності не враховували і не визначали тривалість життя до моменту загибелі половини тварин в групі. За останнім показником дві наші піддослідні групи достовірно розрізнялися: при прийомі сахарози - (55.0±2.4) добу життя, жовтого цукру - (65±3.3) добу; Р = 0.034.
Ми спробували вирахувати кумулятивний показник трофічної цінності харчового продукту (Q), що враховує три зазначені вище характеристики. Для цього Q кожної дієти представили у вигляді вектора, компонентами якого були значення цікавлять нас параметри: кількість щурів, що вижили (х), загальна кількість щурів у групі (x1) і середня тривалість життя до моменту загибелі половини тварин (y, добу), загальна тривалість досвіду (у1, добу), середній приріст як вижили щурів піддослідної групи (z), так і контрольної (z1).
Для отримання безрозмірних величин ввели відносини відповідних параметрів, тоді вектор Q можна представити у вигляді трьох чисел:
а Q - у вигляді «довжини» цього вектора, що обчислюється за формулою
Для сахарози і жовтого цукру в нашому досвіді по цій формулі отримуємо відповідно
Отриманий таким способом відповідь (отн. од.) враховує три досліджуваних параметра. Таким же чином можна скласти формулу, яка враховує більше число параметрів, що характеризують трофічну цінність харчового продукту або раціону. Недоліком Q є те, що його не можна обчислити для контрольної групи: для неї неможливо вирахувати значення y.
