Гігієнічна характеристика хіміко-фармацевтичної промисловості

Росія до Великої Жовтневої соціалістичної революції фактично не мала власної виробничої бази хіміко-фармацевтичної промисловості. Існуючі в той час напівкустарні підприємства, що належали в основному закордонним фірмам, виготовляли головним чином готові лікарські форми з імпортної сировини (екстракти, мазі, настоянки, таблетки) і виробляли їх розфасовку. Потреба ж в інших лікарських засобах майже повністю задовольнялася за рахунок ввезення з-за кордону.
Після Великої Жовтневої соціалістичної революції в СРСР стала створюватися вітчизняна виробнича база. Слідом за націоналізацією небагатьох хіміко-фармацевтичних підприємств почалися їх розширення та реконструкція шляхом впровадження вдосконаленої технології. Обсяг виробництва став значно збільшуватися також за рахунок будівництва нових заводів. До початку Великої Вітчизняної війни випуск продукції досяг загалом таких розмірів, що виявилося можливим повністю задовольнити потребу країни та відмовитися від ввезення лікарських засобів і необхідного для їх виготовлення імпортної сировини з капіталістичних країн. Використання органічного синтезу для отримання хіміко-фармацевтичних препаратів дозволило освоїти випуск багатьох нових фармацевтичних препаратів і організувати виготовлення вітчизняної промисловістю майже всіх відомих в той час найважливіших лікарських засобів.
Під час Великої Вітчизняної війни після деякого занепаду обсягу промислової продукції, у зв'язку з переведенням ряду підприємств в східні райони країни почався новий підйом промисловості та розширення асортимента лікувальних препаратів, особливо необхідних фронту. Були розширені існуючі і побудовано нові заводи, що дало можливість вже до 1945 р. досягти довоєнного рівня виробництва, а незабаром після війни, до 1948 р., і відновити довоєнну номенклатуру випускаються ліків.
Ще в роки Великої Вітчизняної війни промисловість фармацевтичної хімії почала випускати ряд нових препаратів, які раніше вона не робила (у тому числі оригінальні радянські), ще більше розширюючи їх номенклатуру в подальший час. При цьому рівень виробництва як нових, так і раніше виготовлялися препаратів підвищився настільки, що виявилося вже можливим не тільки повністю забезпечувати СРСР ліками, але і експортувати деякі з них у зарубіжні країни. В даний час загальна кількість що випускаються вітчизняною промисловістю препаратів обчислюється тисячами (синтетичні лікарські засоби, антибіотики, вітаміни, алкалоїди, гормони та ін) і обсяг продукції, так само як і кількість випущених найменувань, з кожним роком збільшується. В результаті хіміко-фармацевтична промисловість увійшла в число передових галузей народного господарства СРСР.
В хіміко-фармацевтичної промисловості розрізняють кілька груп підприємств, найголовнішими з яких є: заводи по виготовленню синтетичних хіміко-фармацевтичних препаратів, заводи з виробництва антибіотиків і заводи, що виготовляють із цих препаратів так звані готові (стандартні) лікарські форми.
Принциповою основою підприємств першої групи є широке застосування органічного синтезу як основи одержання багатьох сотень найменувань фармацевтичних препаратів або їх напівпродуктів. Саме ця особливість, зближуюча виробництво синтетичних фармацевтичних препаратів з промисловістю основної хімії (синтетичних матеріалів, органічних барвників, полімеризаційних пластмас тощо), викликає необхідність використання в хіміко-фармацевтичної промисловості вихідні матеріали та проміжні продукти, відносяться до речовин, що шкідливо діють на робітників.

Сторінки: 1 2 3 4