Гіперемія

Гіперемія - збільшене кровонаповнення органу і тканини внаслідок посиленого припливу крові при розширенні артеріол (артеріальна гіперемія) або при утрудненні венозного відтоку (венозна, або застійна, гіперемія).
Артеріальна гіперемія виникає рефлекторно під впливом психічних афектів чи дратівної дії фізичних (тертя, тепло), біологічних (продукти обміну) і хімічних (скипидар, гірчичне масло) факторів і є одним із симптомів запалення (див.). У фізіологічних умовах гіперемія того чи іншого органу спостерігається при фізичному навантаженні.
Венозна гіперемія викликається зменшенням кількості відтікає від органу крові та спостерігається при здавлюванні вен пухлинами або рубцями, ослабленні серцевої діяльності та деяких інших захворюваннях. При серцевій недостатності гіперемія найчастіше спостерігається в найбільш віддалених від серця ділянках, в яких розвиваються застій і уповільнення кровотоку (див. Стаз). У вогнищі застою розвиваються дистрофічні процеси і розростання сполучної тканини.