Ятрогенні захворювання

Ятрогенні захворювання (ятрогенії) - хворобливі стани, що мають вихідним пунктом такі висловлювання лікаря або такі його вчинки, що зумовили негативний вплив на психіку пацієнта, в результаті чого у останнього виникає ряд нових хворобливих відчуттів, в ряді випадків призводять до тяжких станів.
Джерелом ятрогенних захворювань можуть бути не тільки лікарі, але і рентгенологи, лаборанти, середній та молодший персонал лікувальних установ. До ятрогениям особливо схильні особи, які страждають на психастенію, тривожні, недовірливі, надто вразливі, особи, схильні до істеричних реакцій та іпохондричних проявів.
При деяких ситуаціях висловлювання лікаря сприймаються особливо загострено і насторожено. Такими ситуаціями можуть бути обстеження у авторитетного фахівця-консультанта або в рентгенівському або іншому діагностичному кабінеті; первинна консультація хворих, які вважали себе раніше здоровими, особливо якщо діагноз, необережно доведений до них, добре відомий як небезпечний (стенокардія, гіпертонічна хвороба, підозра на пухлину) або принижує особистість (шкірні та венеричні, гінекологічні хвороби).
В умовах скупчення однотипних хворих (туберкульозні санаторії, онкологічні стаціонари) легко виникає шляхом взаємної індукції песимістичне ставлення до системи лікування, що погіршує стан недовірливого хворого.
Особливе місце займають ятрогенії, викликані читанням невдало написаних санітарно-освітніх видань, в яких із зайвою деталізацією викладається клінічна картина захворювання, різні ускладнення, наводяться страхітливі приклади.
Запобігання ятрогенних захворювань залежить від підвищення культури медичного обслуговування на всіх етапах лікувальної роботи, від психотерапевтично насиченого незмінно підбадьорливого контакту лікаря і всього медичного персоналу з хворими.