Діагностика та лікування алергічних захворювань у дітей

Монографія присвячена актуальною проблемою педіатрії - діагностики та лікування алергічних захворювань у дітей. Висвітлюються питання формування алергії в дитячому віці і комплексної терапії найбільш поширених алергічних захворювань - бронхіальної астми, полінозу, алергодерматозів з урахуванням їх вікових етіологічних і клінічних особливостей. Велика увага приділена лікуванню і профілактиці харчової і комбінованих форм алергії. Представлено методичні підходи до діагностики різних форм алергії - харчової, побутової, епідермальної, лікарської і бактеріальної.
Для лікарів-педіатрів, алергологів, студентів медичних інститутів.

Введення

Алергічні захворювання займають одне з провідних місць в патології дитячого віку. За даними ВООЗ, близько 15% дитячого населення планети мають великі або малі прояви алергії, і тенденція до зростання зберігається. За прогнозом ВООЗ, до 2000 року алергічні захворювання за поширеністю вийдуть на перше місце. В останні десятиліття змінилося клінічне протягом багатьох алергічних захворювань: зазначаються їх омолодження, тобто зсув початку в більш ранній вік, наростання тяжкості перебігу, збільшення комбінованих форм алергії і резистентність до терапії (Тюрін Н. А., 1978; Каганов С. Ю. з співавт., 1979; Студенікін М. Я., Соколова Т. З., 1986, та ін). Це зумовлено певною мірою розширенням і зміною спектру алергенів, що впливають на організм людини внаслідок широкого застосування лікарських і вакцинальних препаратів, порушення екологічного балансу, широкого впровадження хімії в побут, виробництво, сільське господарство (Адо А. Д., 1978; Jager L, 1979). У дітей особливе значення у формуванні алергії має нераціональне харчування: заміна природного вигодовування молочними сумішами, перегодовування, введення неадекватних віковим можливостям дитини харчових продуктів, широке вживання консервованої їжі (Толпегина Т. Б., Потьомкіна А. М., 1977; Воронцов В. М., Маталыгина О. А., 1986; Hide D. W., Gnyer В. М., 1981; Бахна С. Л., Хейнер Д. К., 1985).
Досягнення сучасної теоретичної та клінічної алергології та імунології, впровадження в практику діагностичних і лікувальних алергенів, методів специфічного обстеження дозволили розшифрувати тонкі механізми розвитку алергічних захворювань, змінили уявлення про етіологію багатьох з них, зумовили розробку нових методів специфічної терапії бронхіальної астми та полінозу.
Разом з тим багато аспектів дитячої алергології залишаються недостатньо розробленими, а саме: особливості формування різних видів алергії, вікові особливості структури сенсибілізації та клініки алергічних захворювань, етіологічний спектр алергенів при таких поширених з них, як екзема, нейродерміт, кропив'янка, набряк Квінке, бронхіальна астма. Раннє ж виявлення причинно-значущих алергенів, особливо в передклінічній стадії, є запорукою успішного лікування хворих і попередження формування у них важких і комбінованих форм алергії. Предметом дискусії залишається питання про поширеність у дітей харчової та бактеріальної алергії і їх ролі в патогенезі різних алергічних захворювань. Це пов'язано певною мірою з труднощами їх діагностики, особливо у дітей. Широко використовуються в алергологічній практиці анамнез і шкірні проби не завжди інформативні при даних видах алергії, а провокаційні проби застосовуються у дітей рідко. Це є однією з причин неповного виявлення винних алергенів, що обумовлює прогресування захворювання і знижує ефективність терапевтичних заходів. Виходячи з вищевикладеного розробка оптимальних схем комплексної діагностики різних видів алергії, виділення найбільш інформативних тестів при кожному з них є актуальною проблемою, що потребує подальшого вирішення.
Удосконалення методів лікування дітей алергозами приділяється неослабне увагу педіатрів та алергологів. Однак питання лікування харчової алергії вивчені недостатньо. Метод дієтотерапії оцінюється неоднозначно як щодо оптимальних строків елімінації з раціону алергенних продуктів, так і щодо питання абсолютного або часткового виключення. Дискусійним залишається питання про можливість специфічної гіпосенсибілізації харчовими алергенами, оскільки раніше використовувані методи оральної, підшкірної і ректальної гіпосенсибілізації коров'ячим молоком не завжди давало позитивний результат (Ногаллер А. М., 1975; Соколова Т. С. із співавт., 1977; Hafter Е., 1971, і ін). Недостатньо розроблені питання лікування хворих з поєднаними формами алергії.
У цій монографії висвітлюються аспекти вікових закономірностей формування алергії у дітей, питання етіології, клініки та лікування найбільш поширених алергічних захворювань - атопічного дерматиту, бронхіальної астми, полінозу, кропив'янки та набряку Квінке - з урахуванням виявлених вікових та індивідуальних особливостей, розглядаються методичні підходи до специфічної діагностики різних видів алергії - побутової, епідермальної, пилкової, харчової, лікарської та бактеріальної. Велика увага приділяється питанням лікування харчової та поєднаних форм алергії у дітей.
Автор висловлює подяку науковому редактору заслуженому діячеві науки ТАССР, професор Т. Б. Толпегиной і рецензентам професор Т. З. Соколової, професор Н. А. Тюріну, професор Ст. А. Фрадкину за цінні поради та зауваження при підготовці до друку цієї монографії.

Зміст

Алергія у дітей

Діагностика та лікування алергічних захворювань у дітей

Введення

Зміст