Інвалідність

Інвалідність - стійке, тривале чи постійне, порушення працездатності, викликане хронічним захворюванням або патологічним станом (вроджені дефекти серцево-судинної системи, кістково-суглобового апарату, органів слуху, зору, центральної нервової системи, органів кровотворення та ін).
Термін «інвалідність» включає в себе і юридична та соціальне поняття. За встановленням інвалідності слід припинення роботи або зміни умов праці і призначення різних видів державного соціального забезпечення (пенсія, працевлаштування, проф. навчання, протезування тощо), яке гарантується радянським законодавством.
Експертиза тривалої або постійної втрати працездатності проводиться лікарсько-трудовими експертними комісіями (МСЕК) (див. Лікарсько-трудова експертиза).
Важкість інвалідності може бути різною - від обмеження працездатності в основній професії до повної втрати працездатності в усіх видах професійної діяльності.
Залежно від ступеня втрати або обмеження працездатності встановлюється відповідна група інвалідності - перша, друга, третя.
Підставою для встановлення першої (1) групи інвалідності є таке порушення функцій організму, при якому не тільки повністю втрачена працездатність, але і виникає необхідність постійної сторонньої допомоги, догляді або нагляді.
Друга (2) група інвалідності встановлюється при значно виражених функціональних порушеннях, які не викликають необхідності постійної сторонньої допомоги, догляду або нагляду, але призводять до повної тривалої або постійної непрацездатності або до такого стану, коли для хворого можуть бути доступні окремі види праці тільки в спеціально створених умовах.
Третя (3) група інвалідності встановлюється особам, які за станом здоров'я не можуть продовжувати працю в своїй основній професії і професії, рівноцінної за кваліфікації, а також особам, які не допускаються до виконання своєї роботи за епідеміологічними показаннями (наприклад, туберкульоз легенів). При цьому переведення на іншу роботу, скорочення обсягу трудової діяльності чи зміна характеру і умов праці ведуть до зниження кваліфікації. Третя група інвалідності встановлюється також обмежено працездатним учням і особам до 40 років, які потребують придбання спеціальності, а також обмежено працездатним особам з низькою кваліфікацією або не мають професії (на період навчання або перенавчання).
З метою динамічного спостереження за перебігом патологічного процесу і за станом працездатності проводиться систематичне переогляд інвалідів у порядку, встановленому Положенням про ЛТЕК. У ряді випадків (наявність виражених анатомічних дефектів, важких хронічних захворювань з незворотними змінами) група інвалідності встановлюється без зазначення строку переогляду.
У кожному разі МСЕК при встановленні інвалідності визначає одну з наступних причин: інвалідність внаслідок загального захворювання, професійного захворювання, трудового каліцтва, інвалідність з дитинства, інвалідність до початку трудової діяльності. У відповідності з цим державне законодавство СРСР встановлює різний розмір пенсій і характер інших видів соціальної допомоги (див. Соціальне забезпечення). Визначення інвалідності особам з числа військовослужбовців-див. Інвалідність військовослужбовців.
Показники інвалідності дають уявлення про те, як захворюваність, травматизм та інші порушення стану здоров'я відбиваються на працездатності населення. Найбільше значення мають наступні показники інвалідності: а) інтенсивний показник первинної інвалідності; б) ступінь тяжкості інвалідності; в) розподіл вперше визнаних інвалідами за віковими групами; г) питома вага вперше визнаних інвалідами по окремим нозологічним формам; д) показники відновлення працездатності. Показники інвалідності відображають якість організації охорони здоров'я, ефективність лікування та профілактики; стан охорони праці на промислових підприємствах, у радгоспах, колгоспах та інші фактори соціально-економічного характеру.
Заходами попередження інвалідності є профілактика захворюваності, травматизму, вчасно розпочате, комплексне, повністю проведене лікування, заходи щодо своєчасного раціональному працевлаштуванню тривало хворіють (див. Працевлаштування), поліпшення умов і охорони праці працюючих.
См. також Реабілітація.