Сторінки: 1 2 3 4 5

Методика комплексних досліджень алкоголізму

Спроба комплексного соціально-гігієнічного вивчення алкоголізму зроблена в середині 70-х років на кафедрі соціальної гігієни і організації охорони здоров'я II МОЛГМИ (Ю. П. Лісіцин, Н. Я. Копит, В.П. Бокін, В. Р. Запорожченко, О. П. Чекайда, Е. С. Скворцова).
Основною метою виконаного дослідження є вивчення сучасних тенденцій і закономірностей зловживання алкоголем і розробка рекомендацій по вдосконаленню системи організації боротьби з алкоголізмом і пияцтвом.
Як видно з рис. 1, дослідження проводили в наступних основних напрямках:
1. Вивчення поширеності зловживання алкоголем серед різних віково-статевих і соціальних груп міського населення та робітників промислових підприємств.
2. Вивчення наслідків алкоголізму та пияцтва.
3. Виявлення факторів і причин, що сприяють виникненню зловживання алкоголем і розвитку алкоголізму.
4. Аналіз організаційних форм і методів боротьби з алкоголізмом.
Розроблена програма охоплює досить широке коло питань і передбачає комплекс підходів і методик (статистичні, соціологічні, клініко-соціальні, соціально-гігієнічні та ін). Зокрема, програма дослідження передбачає аналіз і узагальнення обширних даних літератури і офіційних матеріалів про споживання алкогольних напоїв та поширеності алкоголізму в СРСР і зарубіжних країнах; викопіювання і статистичне вивчення матеріалів лікувально-профілактичних установ (психоневрологічні диспансери, станції швидкої медичної допомоги, поліклініки і медсанчастини) та органів охорони громадського порядку (міліція, медвитверезник); анкетування окремих груп населення та вивчення умов їх праці та побуту; опитування громадськості та членів сім'ї; клініко-соціальні обстеження осіб, які зловживають алкоголем; оцінку ефективності заходів соціального і медичного впливу на них; вивчення форм і методів роботи з виявлення осіб, які зловживають алкоголем, і організації спостереження за ними.
Дослідження складалося з кількох етапів.
На першому етапі на основі даних про споживання алкогольних напоїв на душу населення і чисельності хворих алкоголізмом по 25 економічно розвиненим країнам, отриманих із спеціальної літератури і офіційних матеріалів, простежено сучасні тенденції та закономірності поширення алкоголізму та пияцтва за кордоном і в СРСР. Були вивчені матеріали про захворюваності алкоголізмом і алкогольними психозами за 1969-1971 рр. за 9 містах країни (Москва, Київ, Алма-Ата, Ашхабад, Краснодар, Могильов, Целіноград, Іжевськ, Чебоксари), в яких проводилося вивчення здоров'я у зв'язку з переписом населення 1970 р.
Це стало передумовою для поглибленого статистичного вивчення поширеності зловживання алкоголем серед різних віково-статевих і соціальних груп населення Москви за даними психоневрологічних диспансерів, медвитверезників та станцій швидкої медичної допомоги. Вибіркова сукупність «зловживають» формувалася шляхом механічного відбору осіб, прізвища яких починаються на букву «Е». Інформацію збирали шляхом одноразової викопіювання даних за 3 роки з первинної медичної документації названих установ на спеціальну «Карту зловживає алкоголем» з подальшою алфавитизацией дані на одну особу. Це дозволило отримати чітко окреслену групу зловживають алкоголем, встановити співвідношення між п'яницями і хворими алкоголізмом, а також визначити інтенсивність накопичення останніх.
Досліджуваний контингент «зловживають» отримував характеристику як в цілому, так і окремо по кожному із трьох названих вище контингентів з урахуванням статі, віку, соціального положення, освіти, роду занять, тривалості обліку в психоневрологічному диспансері, числа (кратності) доставок в медвитверезник і обслуговування станцією швидкої медичної допомоги в стані алкогольного сп'яніння, характеру захворювань, з приводу яких вони були обслужені, та іншими ознаками.