Залежно від цілей і завдань розрізняють два виду дослідження трупа - судово-медичне і патологоанатомічне.
Патологоанатомічне дослідження виконують у відповідних відділеннях лікарень фахівці в галузі патологічної анатомії.
Судово-медичну експертизу (дослідження) трупа проводить судово-медичний експерт (або лікар-експерт). У процесуальному відношенні прийнято виділяти судово-медичну експертизу та судово-медичне дослідження трупа.
Судово-медичну експертизу провадять на підставі постанови слідчого або ухвали суду, тобто коли кримінальну справу порушено. Судово-медичне дослідження трупа здійснюється на підставі відносини органів дізнання, тобто розтин роблять для цілей підтвердження або виключення насильницької смерті.
Відмінність між експертизою і дослідженням трупа полягає лише в їх процесуальному оформленні, цілі ж, завдання і техніка розтину однотипні. Судово-медичну експертизу трупа оформляють у вигляді «Висновку експерта», дослідження - «Акта судово-медичного дослідження трупа».
Судово-медична експертиза (дослідження) трупа має ряд особливостей, що відрізняють її від патологоанатомічного дослідження трупа. Так, в завдання судово-медичного експерта входить детальне діагностичне вивчення трупних явищ (наприклад, для встановлення давності настання смерті). Він проводить дослідження одягу і огляд речових доказів, доставлених з трупом, виявляє об'єкти для лабораторної експертизи. Судово-медичний розтин трупа виробляють в різні строки після настання смерті, іноді вельми віддалені (місяці, роки). Предметом судово-медичного вивчення можуть бути останки або частини трупа, іноді після раніше проведеного дослідження, а також трупи невідомих осіб, Судово-медичний експерт до часу виробництва дослідження трупа не завжди має попередніми відомостями, що характеризують обставини смерті, а також даними медичних документів.
Об'єктами для обов'язкової судово-медичної експертизи є:
1) трупи осіб, померлих від будь-яких насильницьких дій (механічні пошкодження, механічна асфіксія, отруєння, утоплення, дія високих і низьких температур, ураження електричним струмом та ін), а також при обставинах, в яких можна запідозрити насильницьку смерть, незалежно від роду і місця смерті (в тому числі в лікувальних установах);
2) трупи осіб, які померли в лікувальних закладах при невстановленому діагнозі захворювання, при наявності прийнятих органами слідства скарг на неправильне або незаконне лікування і винесеній постанові про проведення судово-медичної експертизи;
3) трупи осіб, доставлених в лікувальний заклад вже мертвими;
4) трупи осіб, померлих раптово (незалежно від місця смерті), коли причина смерті лікарем лікувального закладу не встановлена і «Лікарське свідоцтво про смерть» не видано;
5) трупи осіб, особу яких не встановлено.
Дослідження трупа виконують у судово-медичних моргах або пристосованих для цього приміщеннях. Розтин трупа зазвичай проводять не раніше ніж через 12 год після настання смерті. Проте в науково-практичних цілях дозволяється проводити розтин трупа і раніше, після констатації лікарями наявності біологічної смерті.
Транспортування трупа, а також речових доказів у судово-медичний морг забезпечують представники органів дізнання чи прокуратури, які повинні вживати заходів для збереження цих об'єктів у первісному стані. Одночасно з трупом, повинні спрямовуватися постанову про виробництві експертизи (або інший супровідний документ), а також копія протоколу огляду трупа на місці його виявлення. Якщо труп надійшов з лікувального закладу, то обов'язково подаються оригінали медичних документів.
Реєстрація трупів, що надходять в морг, провадиться у спеціальному журналі. У морзі є журнал для реєстрації одягу, речових доказів та інших предметів, доставлених з трупом. Трупи, що надійшли в судово-медичний морг, повинні перебувати в умовах, що забезпечують їх збереження і недоторканність.
Дослідження трупа слід здійснювати при достатньому природному освітленні. Застосування штучного освітлення вкрай небажано, так як при цьому спотворюються відтінки кольорів, що може позначитися на якості діагнозів і суджень. Для забезпечення повноти дослідження трупа бажано, щоб воно здійснювалось експертом, який брав участь в огляді трупа на місці його виявлення. Це дозволяє зіставити дані огляду з результатами розтину. При дослідженні трупа повинні бути присутні представники органів дізнання чи слідства. Лікарі, які лікували хворого перед настанням смерті, можуть бути присутніми лише з дозволу слідчих органів.
Судово-медична експертиза трупа складається з ознайомлення з попередніми відомостями про обставини смерті, зовнішнього та внутрішнього дослідження, лабораторних аналізів та оформлення відповідного документа.
Попередні відомості про обставини настання смерті можуть бути отримані з постанови слідчого про призначення експертизи, протоколу огляду трупа на місці виявлення, історії хвороби, амбулаторної картки та інших медичних документів, що доставляються до моргу з трупом або витребуваних експертом. Важливі відомості можуть бути отримані при опитуванні родичів померлого або інших осіб, які спостерігали обставини і умови настання смерті. Якщо при цьому повідомляються відомості, що мають значення для слідства, вони підлягають юридичному оформленню.
При насильницької смерті необхідно з'ясувати характер діяв зовнішнього фактора, положення потерпілого при цьому, його подальші дії. При підозрі, що смерть наступила від отруєння, слід уточнити відомості про вид та кількість використаного отруйної речовини, про лікарські препарати, харчових продуктах і напоях, які вживав помер незадовго до смерті, про ознаки отруєння (нудота, блювота, судоми тощо).
При раптовій смерті необхідно з'ясувати захворювання, які були діагностовані, скарги перед настанням смерті, об'єктивні ознаки хвороби і т. д.
