Абсолютно оригінальне, експериментально-клінічне фізіологічний напрямок педіатричні дослідження отримали в роботах дійств, чл. АМН СРСР, проф. Н. В. Красногорського (нар. у 1882 р.) і його співробітників, успішно використовують вчення В. П. Павлова про умовних рефлексах для вивчення вищої нервової діяльності дітей. Ці роботи, так само як і дослідження Н. М. Щелованова (Москва, рід. у 1892 р.) та Н. В. Касаткіна (Ленінград, рід. у 1903 р.), мають велике значення для правильної організації догляду, харчування і виховання здорових і хворих дітей і для розуміння патогенезу деяких патологічних станів.
Поряд з А. А. Киселем, Н. В. Красногорським, М. С. Масловим, в. І. Молчановим і Р. Н. Сперанським, треба назвати імена таких великих радянських вчених-педіатрів, як П. С. Медоносів (1873-1941), В. О. Мочан (1875-1943), В. К. Меньшиков (1874-1945), Н. В. Ланговой (1878-1947), Е. М. Лепський (Казань, рід. у 1879 р.), М. Р. Данилевич (Ленінград, рід. у 1882 р.), Д. Д. Лебедєв (Москва, рід. у 1884 р.), Ю. Ф. Домбровська (Москва, рід. у 1890 р.), О. Д. Соколова-Пономарьова (Москва, рід. у 1888 р.), А. В. Доброхотова (Москва, рід. у 1884 р.), А. Б. Воловик (Ленінград, рід. у 1892 р.) та багатьох інших, які внесли багато цінного й оригінального у вітчизняну педіатрію, в теорію і практику радянського дитячого охорони здоров'я.
Успіхи радянської педіатрії в значній мірі пов'язані з спільної плідної наукової і практичної роботою вчених, лікарів і організаторів охорони здоров'я усіх республік, що входять в Радянський Союз. Багато оригінальних і корисних починань в галузі охорони дитинства вперше було запропоновано та проведено в УРСР. Не можна не назвати таких імен видатних педіатрів Радянської України, як Е. Л. Скловський (1869-1930), А. О. Гершензон (1868-1933), А. 3. Лазарєв (1870-1951), С. М. Ямпільський (нар. у 1875 р.), Е. Н. Хохол (нар. у 1897 р.) і ін. Вони, а також В. О. Леонов (БРСР, рід. у 1889 р.), Т. З. Капризлян (Арм. РСР, 1876-1946), М. X. Угрелидзе (Вантаж. РСР, рід. у 1885 р.), Р. С. Гершенович (Узб. РСР, рід. у 1889 р.) та ін. своїми працями внесли багато цінного у розробку загальних педіатричних проблем і вивчення питань крайової патології, що мають величезне значення для правильної організації дитячого охорони здоров'я в різних республіках нашого Союзу в залежності від їх кліматичних та інших особливостей.
Дуже багато для розвитку дитячої охорони здоров'я в СРСР зробили перший народний комісар охорони здоров'я Н. А. Семашка (1874-1949) та перша завідувачка відділу охорони материнства і дитинства В. П. Лебедєва.
Традицією російських педіатрів незмінно була широка популяризація наукових досягнень у галузі вивчення здорової та хворої дитини. Перу наших кращих вчених-педіатрів належить велика кількість науково-популярних посібників, брошур і листівок, а також статей і заміток в різних журналах і газетах. Досягнення в області теорії і практики профілактичної та лікувальної педіатрії стають надбанням всього народу шляхом не тільки друкованих робіт, але і усних виступів на лекціях, бесідах, по радіо і т. д. не Можна не підкреслити виключно велику роль у санітарно-освітньої роботи професорів М. Ф. Альтгаузена, А. Н. Антонова, Р. Н. Сперанського і багатьох інших.
Санітарна освіта - одне з найбільш ефективних профілактичних заходів, широко використовуються органами радянської охорони здоров'я, активно сприяє підвищенню загальнокультурного та санітарно-гігієнічного рівня найширших кіл населення міст і сіл, особливо батьків дітей і навіть самих дітей-школярів. У цій роботі беруть найактивнішу участь не тільки вчені, але й кожен практичний дитячий лікар, фельдшер, акушерка і медична сестра; активно брати участь в цій виключно вдячною і корисної роботи мають і студенти старших курсів медичних інститутів.
