Методи вивчення алкоголізму

Серія наукових робіт була присвячена медичним та соціальним наслідків алкоголізму. Зокрема, Інститутом соціальної гігієни в 1927-1928 рр. було проведено спеціальне дослідження впливу алкоголю на захворюваність, смертність і продуктивність праці робітників [Влассак Р., Страшун І. Д., Дейчман Е. І., Політов Л. Р., 1928]. Цим дослідженням було охоплено п'ять промислових районів країни (по 2-3 тис. робочих в кожному районі). На кожного робітника, взятого під спостереження, лікар заповнював спеціальну «карту для вивчення наслідків алкоголізму». Серед робітників були виділені групи: «непитущі», «помірно питущі» і «алкоголіки». В результаті було зібрано великий і цінний статистичний матеріал, що найбільш повно висвітлює медико-соціальні наслідки алкоголізму.
Крім співробітників Інституту соціальної гігієни, вивченням проблеми алкоголізму в соціально-гігієнічному аспекті в цей період широко займалися й інші дослідники [Богомолова Т. М., 1925; Вассерман Л. М., 1925; Розенблюм В. І., 1928; Травень-страх К - Ст., 1929; Канторович Н. Ст., 1930, і ін].
Заслуговують уваги соціально-гігієнічні дослідження, проведені відділенням соціальної патології Українського психоневрологічного інституту, зокрема робота 3. А. Гуревича і А. 3. Залевського (1930) «Алкоголізм (соціально-гігієнічне дослідження)». Ця праця містить такі важливі насамперед із соціальної точки зору розділи, як вживання алкогольних напоїв і характер сучасного алкоголізму, виробництво алкоголю і його державно-економічне значення, соціальна патологія та етіологія алкоголізму, боротьба з ним.
У багатьох містах РРФСР і України на основі анкетного методу були проведені соціальні обстеження хворих на алкоголізм. Інститут соціальної гігієни пробував розробити єдину методику обстеження школярів [Дейчман Е. І., 1926]. Як відзначають Е. І. Лотова, А. В. Павлучкова (1974), в одній з шкіл Хамовницького району Москви, очолюваної відомим педагогом і видним діячем народної освіти проф. П. П. Блонским, була складена спеціальна програма дослідження, яка ставила на перше місце вивчення соціально-побутових причин поширення вживання спиртних напоїв школярами (побутові умови, соціальний склад учнів, взаємини в сім'ї, відпочинок та ін). Дослідження підтвердило велике поширення вживання спиртних напоїв школярами, а також виявило його основні причини: середовище, в якому росте і виховується дитина, прямий вплив сім'ї, традиції, відсутність протиалкогольного виховання в школі і у зв'язку з цим відсутність знань про шкоду алкоголю.
Серед численних досліджень того періоду особливий інтерес у методичному плані становлять роботи по поширеності зловживання алкоголем окремих груп населення і, зокрема, серед промислових робітників (Т. М. Богомолова, В. А. Бергер, І. в. Розенблюм, 3. В. Израэльсон, В. о. Петиков, К. В. Майстрах та ін).
При вивченні поширеності алкоголізму зазначені автори використовували метод анкетного опитування. Про зловживання в основному судили по частоті та кількості вживання алкоголю. Найбільш характерним у цьому плані є дослідження, проведене В. І. Розенблюмом (1928) на Машинобудівному заводі ім. В. І. Леніна в Ленінграді. З 1226 опитаних робітників питущих було 90%, з них випивають дуже рідко (1 раз у 2-3 міс до «сотки») - 22,5%; випивають 2-3 рази в тиждень не більше «сотки» або ж 1 раз на тиждень до полубутылки горілки - 71,4%; випивають не більше 1 разу на тиждень до пляшки горілки або 2-3 рази на тиждень до полубутылки, або щодня п'ють до «сотки» - 28,4%, явних хворих на алкоголізм, випивають від однієї до двох пляшок щодня - 17,7%. Основна маса робітників (56%), за даними В. І. Розенблюма, п'є по святах і під час зарплат. Велика частина (33,5%) п'є незалежно від цих моментів, причому 12,5% п'ють щодня. В середньому по відношенню до всіх робочих пропивается 8,5% зарплати.