До IV Всесоюзного з'їзду геронтологів і геріатрів, який відбувся в 1982 році в Кишиневі, була випущена у світ цікава книга - «Протипоказання та можливі ускладнення при застосуванні лікарських засобів у геріатрії». У цій книзі, зокрема, з тривогою наголошується, що багато літні люди надмірно захоплюються різними ліками. А адже це зовсім не нешкідливе заняття.
У літньому віці прийом певних ліків просто протипоказаний, інші препарати можуть мати сильне побічна дія. Тому загальне правило для всіх літніх людей: всі ліки приймати лише за призначенням лікаря.
Батько фармацевтичної хімії Парацельс справедливо стверджував, що кожне ліки - отрута, якщо його приймати по кожному випадку і в непомірних кількостях.
Але часто-густо знаходяться ще люди, які помітною закордонної етикетці бачать панацею від усіх хвороб.
Ми пишаємося досягненнями нашої вітчизняної фармацевтичної промисловості. Вона разом з санітарно-гігієнічними заходами сприяла ліквідації в Радянському Союзі ряду інфекційних захворювань. Особливо показово зниження дитячої смертності.
У нашій країні найдосконаліша у світі система медичної допомоги населенню, порівняно дешеві ліки, а деяким категоріям трудящих ці ліки відпускаються і зовсім безкоштовно. Але, на жаль, не все ще вміють розумно користуватися такими благами радянського способу життя. Багато хто, особливо це відноситься до людей похилого віку, намагаються закупити всіляких ліків, лікарських препаратів як можна більше, про запас. А потім з незначного приводу, не замислюючись, приймають те, що потрібно, і те, що не потрібно. І, повторюю, особливо нерозбірливі такі люди по відношенню до всіляких імпортним препаратам. І, чого гріха таїти, часто їх дістають всіма правдами і неправдами.
Між тим все більше надходить повідомлень про те, що фармацевтичні концерни Заходу в гонитві за наживою все частіше викидають на ринок явно непридатні, а буває, і просто шкідливі для здоров'я ліки.
Газета «Радянська Росія» повідомила нещодавно, що цілий ряд медичних препаратів, використання яких заборонено в Західній Європі, США та Японії, збувається в Латинську Америку. Бізнесмени від медицини викачують звідти величезні прибутки, а тисячі латиноамериканців потрапляють з їх вини в психіатричні лікарні.
І інший приклад. Протизаплідний препарат «Депо-Провера», вилучений з продажу в США, був ввезений в ряд країн, що розвиваються, і різко підняв там рівень смертності. Як з'ясувалося, модний препарат стимулював виникнення ракових пухлин.
Зовсім недавно в «Медичній газеті» було опубліковано тривожне повідомлення про те, що Організація Об'єднаних Націй висловлює глибоку стурбованість продовженням поставками західними країнами на світовий ринок небезпечних для життя людей промислових хімічних речовин та фармацевтичних препаратів.
Особливу тривогу викликає злочинна діяльність американських хімічних і фармацевтичних фірм, які в гонитві за надприбутками експортують в країни, що розвиваються надзвичайно небезпечну для здоров'я продукцію.
Світова громадськість із обуренням зазначає, що, незважаючи на численні протести, адміністрація США не вживає ніяких дій щодо припинення злочинної практики вивезення небезпечних хімічних препаратів в інші країни.
Ось про що слід подумати тим довірливим людям, які свято вірять у різного роду «новітні закордонні ліки».
Між тим наші вітчизняні препарати цілком ефективні і надійні, і, що найголовніше, вони проходять саму ретельну і тривалу перевірку по впливу на здоров'я людей різних вікових груп. Зокрема, радянська фармакопея враховує фізіологічні особливості старечого організму, що виразилося в новому напрямку - геріатричної фармакології.
Для літніх людей наша фармакологія особливо рекомендує цілющі сили рослин. Недарма середньовічна школа в Салерно створила спеціальний лікувальний кодекс користування рослинами, зміцнюють здоров'я, знімають розумове і фізичне стомлення. На території СРСР знайдено чимало різних трав і квітів, до складу яких входять багато біологічно активні речовини. До них, наприклад, відноситься елеутерокок з сімейства аралієвих. В СРСР елеутерокок зустрічається як звичайний чагарник на Далекому Сході, в Приморському краї, Амурської області, у південній частині Хабаровського краю і на Південному Сахаліні.
З коріння, листя, стебел і ягід елеутерококу виділені різноманітні речовини, що володіють вираженою біологічною дією, подібним за дією до женьшеню. При прийомі препаратів елеутерококу зазначається їх стимулюючу дію на працездатність, підвищення її ефективності, поява бадьорості і поліпшення загального самопочуття. Під впливом цих препаратів підвищується стійкість організму до багатьох несприятливих факторів - до охолодження, перегріву, до різних інтоксикацій. Вони заспокійливо діють на центральну нервову систему.
В кінці травня наші луки повсюдно покриваються жовтим килимом кульбаб. Ці невибагливі рослини - джерела кальцію і заліза, так необхідних нашому організму. Водний настій коренів кульбаби корисний при хворобах печінки, при набряках і геморої.
Великою популярністю в народі користується обліпиха. Як зазначає доктор медичних наук К. С. Петровський, корисні властивості обліпихи були відомі давно. Їй приписувалася здатність виліковувати цингу і деякі шкірні захворювання, прискорювати загоєння виразок, а також стимулювати фізичну діяльність і покращувати загальний стан організму.
Особливо високою біологічною цінністю відрізняється обліпихова масло, яке можна розглядати як визнаний високоефективний у лікувальному і профілактичному відношенні препарат.
Наявність у плодах обліпихи вітаміну А, каротиноїдів, холіну, бетаїну забезпечує їй ліпотропні властивості (здатність запобігти ожирінню печінки, нормалізувати обмін холестерину).
На Сахаліні і Курильських островах з давніх часів славиться лимонник. Настойки з нього тонізують, добре налагоджують ритм серцевих ударів, підвищують м'язову силу.
Існує ще понад 500 різновидів лікувальних коріння і плодів, дія яких перевірялося століттями. І всі вони надають благотворну дію на організм людини похилого віку.
Нижче ми наведемо короткий перелік деяких лікарських рослин, препарати яких є основою багатьох фармацевтичних засобів.
