Харчування при гострих кишкових захворюваннях

Сторінки: 1 2

Гострі кишкові захворювання у дітей раннього віку не обмежуються ураженнями травного тракту, а супроводжуються глибокими порушеннями метаболізму, які визначають тяжкість хвороби і створюють фон для виникнення ускладнень.
Перебіг гострих кишкових захворювань у дітей першого року життя має ряд особливостей у зв'язку з функціональною незрілістю шлунково-кишкового тракту і великою напруженістю процесів росту і розвитку в цьому віковому періоді. Це необхідно враховувати при проведенні комплексу лікувальних заходів, найважливішим чинником яких є правильно призначене харчування.
Гострі кишкові інфекції супроводжуються вираженою інтоксикацією, в результаті якої відбуваються значні зміни в діяльності багатьох органів і систем дитини і порушуються всі види обміну. Відзначаються тяжкі порушення водно-сольового обміну. Порушується білковий обмін, що супроводжується зниженням кількості загального білка в сироватці крові, змінами в гамі білкових фракцій і балансі амінокислот.
В значній мірі при кишкових інфекціях у дітей зсувається ліпідний обмін: відмічено зниження в крові загальних ліпідів, холестерину і 0-ліпопротеїдів, а також підвищення вмісту ПНЖК і порушення всмоктування жиру. Зазначені процеси особливо чітко виражені при важких формах захворювання.
Значною мірою порушується вітамінний обмін: відзначається нестача вітамінів, особливо С, А і групи В.
Виразні зміни при кишкових інфекціях виявлені в діяльності травних залоз. Встановлено зниження вироблення шлункових та кишкових ферментів; відзначені порушення функції підшлункової залози.
Зазначені зміни, що виникають при кишкових інфекціях, визначають тактику лікувальних заходів при цьому захворюванні. Залежно від виявлених порушень проводиться лікувальне харчування, при якому насамперед враховуються особливості патогенезу. Лікувальне харчування має також будуватися в залежності від віку, характеру передує вигодовування, тяжкості процесу, його стадії і індивідуальних особливостей дитини.
Найбільшої обережності вимагає призначення харчування при токсикозі. У цих випадках необхідно розвантажити дитини від їжі. Залежно від ступеня вираженості токсикозу рекомендується водно-чайна дієта на термін від 6 до 8 год. При цьому нестача їжі компенсується відповідною кількістю рідини.
Питво дають кімнатної температури, малими порціями - по 2-3 чайні ложки кожні 10-15 хв. У залежності від ступеня ексикозу дитина має отримати за добу таку кількість рідини: при I ступені дегідратації (втрата маси тіла 5 %) у віці до року - 140-170 мл/ кг, у віці 1-2 років - 125-140 мл/кг; при II ступені дегідратації (втрата маси тіла від 5 до 10 %) у віці до року - 160-180 мл/кг, 1-2 років-130-160 мл/кг, старше 2 років - 80-100 мл/кг; при III ступені дегідратації (втрата маси тіла більше 10%) у віці до року - 200 - 220 мл/кг, 1-2 років-170-180 мл/кг, старше 2 років - 120-170 мл/кг
Після закінчення водно-чайної паузи відновлюють годування дитини з урахуванням його віку, тяжкості стану, попереднього режиму і характеру вигодовування. При легких формах хвороби в 1-е добу після водно-чайної дієти об'єм їжі не повинен перевищувати 1/3 або 1/2 добової норми, а потім його збільшують щодня на 200-300 мл з тим, щоб на 4-5-й день лікування він відповідав віковій нормі. Режим годування повинен бути віковий, фізіологічний, як і до хвороби. У перші 1-2 дні дають легко засвоюється їжу: грудне молоко, адаптовані прісні або кисломолочні суміші. Дітям, які отримували до хвороби прикорм, може бути дана каша на половинному молоці (протерта рисова, гречана, манна). Далі в дієту поступово вводять овочеве протерте пюре, овочевий протертий суп, яєчний жовток, сир, м'ясний фарш.