Сторінки: 1 2 3 4 5

Класифікація алкоголізму і питання діагностики

В даний час найбільш поширені різні методи інтерв'ю і опитувальників внаслідок їх зручності та дешевизни. Так, за деякими даними, Мічиганський тест для скринінгу алкоголізму - MAST, який складається з 25 питань, володіє чутливістю до 98 %. З допомогою іншого, більш короткого опитувальника - CAGE вважається можливим виявлення до 81 % осіб, хронічно вживають алкоголь (Іванець, Лукомська, 1986).
Все ж високі оцінки чутливості опитувальників надмірно оптимістичні. Хворі алкоголізмом і особи, хронічно вживають алкоголь, нерідко прагнуть приховати, диссимулировать пияцтво, відмовляються відповідати на прямо сформульовані запитання. У зв'язку з цим заслуговують особливої уваги опитувальники з завуальованим алкогольних змістом питань. Одним з них є опитувальник «Здоров'я та спосіб життя» (Іванець, 1987), адаптований до умов роботи загальнолікувальної мережі. Його можна використовувати в роботі поліклінік і стаціонарів при проведенні диспансеризації. Питання, що дозволяють оцінити хронічне вживання алкоголю, розкидані серед питань, що стосуються соматичних порушень та способу життя хворого. Опитувальник показав високу ефективність при застосуванні на великих промислових підприємствах у різних регіонах країни.
Для діагностики систематичного вживання алкоголю широко застосовуються і лабораторні біохімічні тести. При цьому зазвичай прагнуть вловити зрушення в обміні речовин, що виникають при тривалому вживанні алкоголю. Порушення в системі кругообігу біогенних амінів призводять до того, що в крові або сечі виявляється 3,4-диоскифенилэтапол, З-метакси-4-окси-фенилэтиленкликоль (спирти обміну катехоламінів) або 5-окситриптофол (спирт обміну серотоніну). Виявлення цих з'єднань з високою ймовірністю вказує на регулярний прийом алкоголю (Успенський, 1986).
Приблизно у 80% осіб, які регулярно вживають алкоголь, виявлено стійкі порушення метаболізму у вигляді гіперліпідемії, гіперхолестеринемії, гипертриглицери-демии. Типово підвищений вміст ліпопротеїдів високої щільності. Високоінформативним (30-80% чутливості) вважається визначення активності в крові гамма-глутаміл-транспептидази. Можливо, підвищення активності ферменту пов'язано з необхідністю утилізації великих кількостей глутамінової кислоти.
На користь хронічного вживання алкоголю свідчать і факти виявлення підвищеної активності ферментів АСТ і АЛТ, а також підвищення співвідношення АСТ/АЛТ. Більш ніж у половини осіб, довгостроково» вживають алкоголь, відзначається збільшення середнього корпускулярного об'єму еритроцитів. Біохімічні тести, спрямовані на виявлення хронічного вживання алкоголю, мають, проте, ряд серйозних недоліків. Вони не цілком специфічні, так як відображають пристосувальні або вторинні зміни в організмі при хронічній інтоксикації, а отже, можуть виявитися і при інших захворюваннях, не пов'язаних з вживанням алкоголю. Крім того, використання цих тестів має сенс лише у період, безпосередньо наступний за вживанням алкоголю, пізніше досліджувані показники мають тенденцію до нормалізації.
Так, наприклад, активність гама-глутаміл-транспептидази нормалізується через 7-10 днів, зрушення в жировому обміні - через 2 тижні, величина середнього корпускулярного об'єму еритроцитів - через 2,5-3 місяці після припинення вживання алкоголю.
Останнім часом запропоновано ряд нових високочутливих методів. Встановлено, що збільшення співвідношення активностей мітохондріальної ACT до загальної ACT в 4 рази з імовірністю до 100% свідчить про систематичному вживанні алкоголю. В якості біологічних маркерів вживання алкоголю виступають певні рівні в крові таких сполук, як-2, 3-бутондиола, ацетату, трансферину і сальсолинола в сечі (Lumen, 1986). Крім того, у сечі хворих алкоголізмом виявлено, як вважають, специфічний полярний пептид, поки ще не має назв (Tang et al., 1986). Чутливість і специфічність біохімічних тестів істотно підвищуються, якщо вони застосовуються в комплексі один з одним або в комплексі з психологічними тестами. До істотним маркерів регулярного вживання алкоголю відносять також зміни рівня ацетальдегіду після прийому тестової дози алкоголю; зниження суб'єктивної оцінки сп'яніння після вживання середніх доз алкоголю; зміни форми електроенцефалограми; викликані потенціали зі зниженою амплітудою хвилі Р300; особливості альфа-активності і т. д.
І все ж створення надійних методів діагностики алкоголізму залишається завданням майбутнього.