Крововилив

Крововилив (синонім екстравазат) - скупчення вилилась крові в порожнинах тіла, органах і тканинах. Крововилив завжди виникає внаслідок кровотечі (див.). Кров в ділянці крововиливу може дифузно інфільтрований тканину або скупчуватися на обмеженій ділянці, розсовуючи і віддавлюючи м'які тканини в сторони.
Дрібні множинні крововиливи називають экхимозами, петехиями; великі крововиливи, оточені розсунутими тканинами,- гематомою (див.). Дифузне крововилив у покриви тіла іменують синцем. Крововилив у плевральну порожнину позначають як гемоторакс (див.), серцеву сумку - гемоперикард (див.), в черевну порожнину - гемоперитонеум, в порожнину суглоба - гемартроз (див.). Невеликі крововиливи можуть розсмоктуватися, залишаючи після себе лише скупчення бурого кров'яного пігменту - гемосидерину. У великі вогнища крововиливів звичайно проростає сполучна тканина («організація»).
Просочені кров'ю тканини можуть піддаватися омертвіння з відторгненням загиблих тканин і утворенням виразок, особливо в органах, багатих активними ферментами (шлунок, кишечник). При інфікуванні вогнища крововиливу може виникнути нагноєння, а потім омертвіння тканин або звапніння.
Вплив крововиливи на організм залежить від його обсягу, швидкості розвитку і важливості ураженого органу. Особливо небезпечно крововилив у головний мозок (див. Апоплексия).