Лікувальне харчування дітей

Лікувальне харчування є одним з основних факторів у загальному комплексі терапевтичних заходів при будь-якому захворюванні дитини. Патогенетично обґрунтоване лікувальне харчування нерідко справляє визначальний вплив на перебіг і результат хвороби.
Правильно організоване лікувальне харчування сприяє сприятливому перебігу хвороби, підвищення захисних сил організму, активізує протягом анаболічних процесів, що в кінцевому рахунку веде до відновлення здоров'я.
При призначенні лікувального харчування повинні враховуватися багато факторів: вік дитини, характер захворювання, особливості патогенезу та порушень метаболізму, стадія до фаза хвороби, застосовуване лікування. Не менше значення слід надавати складу набору продуктів (враховуючи особливості патології), кількісної пропорції окремих харчових речовин в раціоні, способу кулінарної обробки продуктів, режиму харчування і т. д.
В даний час науково обґрунтовано необхідність повноцінного харчування хворих дітей, по можливості з раннього періоду захворювання.
Добре відомо, що тривалі харчові обмеження переносяться дітьми важче, ніж дорослими. У дітей швидко виникають явища дистрофії. Ця обставина пояснюється відносно високою потребою організму дитини в харчових речовинах (в розрахунку на 1 кг маси тіла), що пов'язано з інтенсивним ростом і напругою обмінних процесів.
У зв'язку з цим в даний час вважається недоцільним проводити тривале різке кількісне і якісне обмеження їжі, навіть при таких захворюваннях, як гострі кишкові інфекції.
Встановлено, що хворі, які отримують повноцінне та достатнє харчування з перших днів хвороби, швидше одужують, захворювання у них рідше приймає затяжний перебіг, кількість ускладнень знижується.
Обмеження їжі допускається лише на короткий термін початку хвороби або при її загостренні в період вираженої інтоксикації, що супроводжується нудотою, блюванням, високою температурою, відразою до їжі. При цьому необхідно вводити хворому достатню кількість рідини. Після короткого обмежувального періоду в їжі слід поступово (протягом 1-4 днів) переходити на повноцінне харчування.
При більшості захворювань потреба дитини в харчових речовинах і калоріях близька до такої у здорових дітей і залежить від віку. Однак при деяких захворюваннях у зв'язку з вираженими катаболическими та метаболічними порушеннями потреба в основних харчових речовинах змінюється [Ладодо К. С., 1977-1987].
Особливої уваги в раціоні заслуговує білковий компонент. Встановлено, що при таких захворюваннях, як гіпотрофія, хронічна пневмонія, бронхоектатична, опікова хвороба, з метою відшкодування втрат білка, підвищення захисних сил організму, посилення репаративних процесів, нормалізації обмінних процесів доцільно збільшення в лікувальних дієтах квоти білка.
Не менше значення в даний час надається ліпідному компоненту раціону. Показано, що при екземах, пневмоніях, ураженнях верхніх дихальних шляхів у лікувальних раціонах доцільно збільшити квоту жирів рослинного походження, багатих поліненасиченими жирними кислотами, сприятливо діють на активацію регенеративних процесів.
Велика роль відводиться вуглеводному компоненту. Так, при алергічних захворюваннях, деяких формах екземи з метою зменшення алергічних реакцій були отримані позитивні результати при застосуванні дієти з зменшеним або зміненим складом вуглеводів.
Згідно думку А. А. Покровського (1966-1972), завдання лікувального харчування зводиться до відновлення порушеного відповідності між ферментними констилляциями хворого організму і хімічними структурами їжі. Таким чином, терапевтичний вплив лікувального харчування спрямовано на зміни в структурі тканин, обмін речовин і діяльності численних ферментних систем у хворому організмі.
Дуже важливо при призначенні лікувального харчування враховувати стадію захворювання. В залежності від стадії процесу - гостра фаза, активізація хронічного процесу, стадія репарації і т. д. - повинні змінюватися дієтичне прийоми.
При призначенні лікувального харчування дитині необхідно враховувати і характер одержуваної медикаментозної терапії. При тривалому застосуванні гормональних препаратів, у зв'язку з посиленням катаболічних процесів, підвищенням енерговитрат, в лікувальні раціони вводять підвищені кількості білка, а також продукти, багаті калієм. При тривалому застосуванні антибіотиків і сульфаніламідних препаратів може виникнути недостатність фолієвої кислоти. Тому харчування у цих хворих необхідно вводити продукти, багаті фолієвою кислотою (до них відносяться печінка, цвітна капуста, листова зелень).
Велика увага повинна приділятися режиму харчування хворої дитини. При більшості захворювань доцільно збільшити кількість прийомів їжі до 5-6 разів у день. Це дозволяє скорочувати інтервали між прийомами їжі і зменшувати її кількість на кожен прийом. Таке відносно рівномірний розподіл їжі протягом дня забезпечує краще засвоєння харчових речовин, що дозволяє відновити порушені функції організму.
В даний час не викликає сумнівів те положення, що раціональне лікування хворої дитини можливо лише при дотриманні основних патогенетично обґрунтованих дієтологічних принципів, так як саме харчування в комплексі з іншими терапевтичними заходами забезпечує нормалізацію складною ланцюги обмінних процесів організму, що росте.

  • Харчування при алергодерматозів
  • Харчування при рахіті
  • Харчування при гіпотрофії
  • Харчування при анеміях
  • Харчування при гострих респіраторних захворюваннях
  • Харчування при гострих кишкових захворюваннях