Лікувальне харчування

Лікувальне харчування (синонім дієтотерапія) - метод лікування за допомогою дієт, що складаються з спеціально підібраних і приготованих продуктів харчування.
Дія їжі на організм людини складається з місцевої дії на органи травлення і загальної дії продуктів перетравлення їжі на функціональний стан різних органів і систем, а також на обмін речовин.
Кислі або солоні страви викликають посилене відділення травних соків, прискорюють просування їжі по кишечнику. Смажені і не подрібнені страви важче перетравлюються, викликають більше виділення шлункового соку, довше затримуються в шлунку, ніж ті ж продукти в протертому вигляді, парового приготування або зварені у воді. Вживання протертою, приготованої на пару їжі, виключення засолених і кислих страв зменшує подразнення слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, знижує сокоотделеніе травних залоз, зменшує рухову активність кишечника. Все це створює умови спокою для органів травлення і сприяє усуненню їх роздратування, викликаного тим або іншим захворюванням. В інших випадках включення в дієту підвищеної кількості сирих овочів і фруктів підсилює механічне подразнення слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, в результаті чого відбувається посилення жовчовиділення і моторної функції кишечника.
Зміна якості харчових речовин, загальної кількості їжі, різні співвідношення між харчовими речовинами справляють значний вплив на характер обмінних процесів, хімічну регуляцію процесів травлення, а отже, і на функції всіх органів і систем людини. У цьому полягає загальна дія їжі. Наприклад, при обмеженні в їжі повареної солі зменшується затримка води в тканинах і посилюється її виведення з організму. Збільшення вмісту білка в їжі забезпечує організм великою кількістю матеріалу для відновлення пошкоджених тканин і т. д.
Заміною водорозчинних вуглеводів (цукор, мед) в їжі хворих на цукровий діабет продуктами, що містять крохмаль (хліб, каші, овочі), забезпечується повільне травлення і всмоктування вуглеводів. При цьому після їжі не спостерігається значного збільшення вмісту цукру в крові, що зменшує потребу організму в інсуліні, який виробляється в організмі хворого на цукровий діабет в недостатній кількості.
Поряд з лікувальним дією дієт важливим чинником є забезпечення організму харчовими речовинами, потреба в яких при більшості захворювань, особливо хронічних, не менше, ніж у здорових людей, а нерідко навіть більше. Тому переважна більшість дієт, які призначаються на тривалий термін, містить фізіологічну норму всіх харчових речовин, за винятком особливих випадків різких змін в обміні речовин (наприклад, обмеження вуглеводів при ожирінні або обмеження білка при уремії).
Коротка характеристика основних дієт, рекомендовані Інститутом харчування АМН СРСР для лікувальних закладів:

  • Дієта № 1
  • Дієта № 2
  • Дієта № 4
  • Дієта № 5
  • Дієта № 8
  • Дієта № 9
  • Дієта № 10
  • Дієта № 11
  • Методика застосування дієт