Враховуючи, що протизапальну дію при одночасному застосуванні саліцилатів та стероїдних гормонів підсумовується, можна дещо зменшити дозу саліцилатів. Для лікування дітей частіше використовується ацетилсаліцилова кислота (аспірин) з розрахунку 0,15-0,20 г на 1 рік життя на добу. Через місяць лікування аспірином доза його зменшується до 2/3 вихідної і ще через 2 тижні до 1/2 початкової дози. При виписці із стаціонару дитина одержує половинну дозу аспірину ще протягом 1 міс. Замість аспірину можна призначати і пиразолоновые похідні - амідопірин, анальгін, бутадіон. Частіше з пиразолоновых похідних застосовують амідопірин з розрахунку 0,15 г на 1 рік життя на добу, кожні 14 днів добова доза його знижується на 1,4 початкової дози і доходить до 0,1 г на рік життя. Бутадіон частіше дає побічні явища: біль у животі, шкірні висипи та ін, тому при ревматизмі у дітей він застосовується рідше, ніж інші похідні піразолонового ряду.
З стероїдних препаратів для лікування дітей частіше використовують преднізолон, рідше триамсинолон або дексаметазон. Застосування преднізолону та інших стероїдних гормонів найбільш ефективно при вираженому ступені активності ревматичного процесу.
Однак якщо ревматична атака протікає вже на тлі сформованого пороку серця, застосування стероїдних гормонів є особливо доцільним і при невисокій ступеня активності процесу. При поворотному ревмокардиті різко змінюється добовий ритм виділення кортикостероїдів (Н.С. Кисляк, А. А. Татаринов, С. В. Хамів, 1971), при безперервно рецидивуючому перебігу захворювання спостерігається значне пригнічення функції кори надниркових залоз, тому таким хворим велику дозу кортикостероїдів, що становить 2/3 від добової, треба призначати в ранкові години. Добова доза преднізолону всім хворим обчислюється з розрахунку 0,8-1 мг на 1 кг маси дитини. Лікування стероїдними гормонами проводиться протягом 30-35 днів, іноді і більше, у залежності від перебігу хвороби. На початку лікування дитина отримує розрахункову добову дозу протягом 7-10 днів до отримання виразного клінічного ефекту, потім кожні 6-7 днів відбувається поступове зниження дози препарату, і в кінці курсу дитина отримує 1/4-1/8 частину первісної добової дози.
В останні роки при непереносимості саліцилатів рекомендують використовувати індометацин (метиндол, индоцид), особливо при наявності вираженої активності процесу, при поліартриті і кардите. Метиндол випускається в капсулах по 25 мг і в свічках по 50 мг. Дітям він призначається в кількості від 50 до 100 мг на добу; курс лікування-30 - 45 днів.
У подібних випадках можна використовувати і інший нестероїдний препарат - бруфен, що має сильну протизапальну та аналгетичну ефектом.
Бруфен випускається в драже (1 драже містить 200 мг препарату). Призначається він дітям по 600-800 мг на добу (Н. Н. Кузьміна, 1976) протягом 2-4 тижнів. По ефективності дії, як зазначає Н. А. Кузьміна, препарат поступається аспірину, але добре переноситься дітьми.
У терапії затяжних і безперервно-рецидивуючих форм ревматизму, які супроводжуються утворенням вад серця, використовуються препарати хінолінового ряду - резохин, хлорохін, делагіл і рідше плаквеніл (Л. А. Касаткіна, 1967; Т. В. Бібікова і Я. А. Сигидин, 1974; А. В. Долгополова і Н. Н. Кузьміна, 1976). Це препарати повільної дії. Лікувальний ефект проявляється тільки на 3-6-й тижнях від початку лікування. Дітям старше 10 років резохин або його аналоги призначаються в дозі 0,125-0,25 г 1 раз на добу, після вечері, дітям молодшого шкільного віку доза зменшується до 0,008-0,125 г на добу. Тривалість лікування цими препаратами - до 1-2 років.
Иммунодепрессивная терапія застосовується виключно рідко, рекомендується вона тільки в дуже важких випадках перебігу захворювання, при неефективності будь-якої іншої терапії (Ст. А. Насонова, Я. А. Сигидин, 1975; А. В. Долгополова, Н. А. Кузьміна, 1976).
