Лікування дітей з набутими вадами серця

Сторінки: 1 2 3 4 5

Лікування дітей з набутими вадами серця ревматичної етіології залежить від фази ревматизму - активній або неактивній. Дитину з активним ревматичним процесом необхідно госпіталізувати. При цьому вирішуються дві основні терапевтичні задачі: перша - ліквідація в можливо короткий термін гострої ексудативної фази захворювання і друга - виведення дитини з цієї стадії патологічного процесу без нових стійких уражень серця (А. В. Нестеров, 1973; В. А. Насонова; Я. Я. Сигидин, 1974; А. В. Долгополова, 1977).
В комплексній терапії активного періоду ревматизму велике значення мають питання організації режиму, лікувальної фізкультури, харчування.
Визначальними у призначенні режиму є ступінь активності процесу та наявність тієї чи іншої стадії недостатності кровообігу.
У комплексному лікуванні хворих на ревматизм з набутими вадами серця велике значення має правильна організація лікувального харчування. Лікувальне харчування багато в чому визначає ефективність медикаментозної терапії, а в низці випадків попереджає негативне дію деяких лікарських засобів на обмін речовин.
Відомо, що при ревматизмі виникають різні порушення обміну речовин: білкового, вуглеводного, ліпідного, водносольового. Застосування стероїдних гормонів посилює ці порушення (Дж. Глин, 1959; С. Коларов, 1964). Використання в комплексі терапії саліцилатів призводить до посиленого виведення з організму аскорбінової кислоти і вітамінів групи В (Т. В. Парийская, 1956). Правильно проведена дієтотерапія сприяє зменшенню цих побічних впливів.
У гострому періоді ревматизму при відсутності недостатності кровообігу дітям з набутими вадами серця рекомендується повноцінна дієта за кількістю і якісним складом білків, жирів і вуглеводів. Добова кількість білка повинна в середньому скласти 80 г, причому 1/3 білка дається у вигляді м'яса або риби, а інша частина - продуктами молочного або рослинного походження. Добова кількість жиру повинно бути не менше 65-70 р. Можна рекомендувати включити в дієту дітей, хворих на ревматизм, курячі яйця у вареному вигляді або у вигляді парового омлету, так як в них міститься багато фосфоліпідів, які є складовою частиною інгібітора стрептолизина. У харчуванні дітей повинні бути широко використані молоко і кисломолочні продукти. Добова кількість вуглеводів має становити близько 400 р. Вуглеводи представлені в дієті круп'яними, борошнистими виробами і цукром, який діти отримують з чаєм, компотом, киселем. Деяка частина вуглеводів забезпечується за рахунок фруктів і ягід.
Показано різноманітні страви зі свіжих овочів (салати, вінегрет, сирі поросяти, ягняти овочі).
При призначенні лікувального харчування в гострому періоді хвороби необхідно повністю виключити з дієти харчові продукти, що збуджують серцево-судинну систему: міцний чай, кава, прянощі, смажені страви, а також овочі і продукти, багаті ефірними оліями - часник, хрін.
Враховуючи можливість виникнення в активному періоді ревматизму дефіциту калію в організмі, особливо при лікуванні гормонами, в дієту включаються продукти, багаті цим речовиною: печена картопля, свіжа капуста, шпинат, морква, родзинки, урюк, курага, фініки, горіхи, сливи та ін Поряд з цим дещо обмежується вміст кухонної солі (до 3-5 г на добу).
У перші 2 тижні хвороби доцільно дещо обмежити кількість рідини. В середньому дитина повинна отримувати разом з їжею 1 - 1,5 л рідини (вільної рідини 0,5 л).
Приблизно через 2-3 тижні від початку лікування при явній позитивній динаміці патологічного процесу можна рекомендувати більш розширену дієту (стіл № 1). При цьому збільшується кількість кухонної солі до 7,0 і рідини до норми.
Основним принципом патогенетичної терапії дітей з пороком серця в активному періоді ревматизму є застосування комбінованої гормонально-медикаментозної терапії (Ст. А. Насонова, Я. А. Сигидин, 1975; А. В. Долгополова; Н. Н. Кузьміна, 1976; А. В. Нестеров, 1973). В комплекс терапії обов'язково включаються антибіотики, з яких найчастіше використовується пеніцилін - препарат, що володіє вираженою бактерицидною дією на В-гемолітичний стрептокок групи А. Дози пеніциліну для дітей молодшого віку - 300 000-400 000 ОД на добу, для дітей старшого віку - 600 000-800 000 ОД на добу. Тривалість курсу лікування-10-14 днів. При наявності вогнищ хронічної інфекції, по закінченні курсу пеніциліну доцільно застосувати біцилін-3 в дозі 400 000 - 600 000 ОД 1 раз у тиждень протягом усього часу перебування в лікарні. При непереносимості препаратів пеніциліну використовують інші антибіотики (еритроміцин, олеандоміцин).