Проблема безплідного шлюбу хвилює людство з давніх часів. Здавна багатодітність вважалась великим щастям, а бездітність - «карою божою», у зв'язку з чим безплідні жінки часто піддавалися гонінням.
Мабуть, не буде перебільшенням сказати, що немає сім'ї, яка рано чи пізно не мріяла б про дитину.
Відсутність дітей нерідко призводить до трагедії в родині, а іноді і до повного розриву сімейних відносин. Зважаючи на те, що кількість безплідних шлюбів становить 10-15%, проблема безпліддя давно поширилася за межі інтересів сім'ї, тісно стикається з демографічними проблемами і має не тільки медичне, але й велике соціальне значення.
У Радянському Союзі, де найвищим законом є закон про благо і щастя людини, жінка і її родина оточені постійною турботою держави. Партія і уряд неухильно здійснюють заходи з охорони материнства і дитинства, створюючи найбільш сприятливі умови для народження та виховання здорового покоління.
Протягом останніх 20 років наукою досягнуті великі успіхи в лікуванні безпліддя. Вирішення цієї проблеми здійснюється колективними зусиллями вчених багатьох країн, у тому числі і вченими Радянського Союзу.
Розроблена цільова програма Всесвітньої організації охорони здоров'я з досліджень в області регуляції генеративної функції людини, в якій проблемі діагностики та лікування безпліддя приділяється особлива увага.
Наукові дослідження здійснюються вченими різних спеціальностей: крім акушерів-гінекологів в них беруть участь фармакологи, соціологи, генетики, ендокринологи та ін., що безсумнівно сприяє подальшому прогресу у вирішенні ще невирішених завдань.
Однак необхідно особливо підкреслити, що поряд з успіхами медицини в лікуванні безпліддя першорядне значення має його профілактика, яка має розпочинатися з перших днів життя дівчинки.
Завдання цієї книги полягає не тільки в тому, щоб у доступній формі висвітлити найбільш важливі питання і досягнення в проблемі жіночого безпліддя, але і коротко познайомити з його причинами, анатомією і фізіологією жіночої статевої сфери, шляхами профілактики захворювання, щоб сама жінка, чоловік, рідні та близькі могли свідомо оберігати її від тих захворювань, які згодом призводять до безпліддя.
