Лікувальна фізична культура при захворюваннях органів травлення, ендокринних залоз і порушення обміну речовин

Сторінки: 1 2

Лікувальна фізична культура при захворюваннях органів травлення помітно покращує функції центральної нервової системи і регуляцію процесів травлення. Збудження рухових центрів головного мозку, що виникає при застосуванні фізичних вправ, пригнічує (по механізму негативної індукції) вогнища патологічного застійного збудження, пов'язані з болючими процесами в шлунково-кишковому тракті.
Під впливом помірного фізичного навантаження нормалізуються секреторна, моторна, всмоктувальна функції органів травлення. М'язова діяльність сприяє кращому відтоку жовчі з печінки і жовчного міхура і покращує евакуацію вмісту товстого кишечника.
Фізичні вправи стимулюють місцевий кровообіг і трофіку органів травлення.
Лікувальна дія фізичних вправ при порушенні обміну речовин і захворювання залоз внутрішньої секреції засноване перш за все на трофическом дії фізичних вправ. М'язова діяльність справляє істотний вплив на всі види обміну, посилюючи його. Так, робота на витривалість підвищує енерговитрати організму за рахунок згоряння вуглеводів і жирів, силові вправи сприяють відновленню м'язової і кісткової тканин. Фізичні вправи надають тонізуючий вплив на організм, покращуючи нервову і ендокринну регуляцію обміну речовин.
Гастрит (запалення слизової оболонки шлунка). Лікувальна фізична культура застосовується при хронічних гастритах (які можуть протікати з підвищенням секреції і кислотності шлункового соку або з пониженням його секреції і кислотності) в основному в санаторіях.
Методика занять будується залежно від частоти загострень (поява болю і розладів травлення), форми гастриту і стану серцево-судинної системи.
За методикою I санаторного режиму займаються хворі з частими загостреннями при загальному задовільному стані. За методикою II санаторного режиму - хворі з періодичними скаргами та не раніше ніж через 1-2 тижні після ліквідації загострення. За методикою III санаторного режиму - хворі з незначними проявами захворювання.
При гастритах з підвищеною секрецією слід обмежити кількість вправ для м'язів черевного преса.
Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки. Ця хвороба характеризується наявністю виразки різних розмірів на стінці шлунка або дванадцятипалої кишки. Основними симптомами виразки є болі, відрижка, печія, нудота, блювання, нерідко з кров'ю.
Лікувальна фізична культура призначається в період стихання гострих явищ, при відсутності підозр на кровотеча, прорив і проникнення виразки в сусідні органи (пенетрація).
При постільному режимі застосовуються вправи у вихідному положенні лежачи на спині: для рук - з повною амплітудою, для ніг і тулуба - з невеликою амплітудою. При згинанні ніг в тазостегнових і колінних суглобах не слід відривати ступні від ліжка. Дихальні вправи виконуються без поглиблення дихання. Інтенсивність навантаження в заняттях - мала.
При палатному режимі вправи виконуються з вихідних положень лежачи на спині, боці, сидячи, стоячи в упорі на колінах для всіх м'язових груп, з щадіння м'язів черевного преса. Рухи у великих суглобах виконуються повільно з неповною амплітудою. Використовуються вправи з предметами (гантелі вагою I - 2 кг, набивні м'ячі, палки) і ходьба.
На вільному режимі інтенсивність навантаження в заняттях збільшується, обережно включаються вправи для м'язів черевного преса.
Холецистит (запалення жовчного міхура). Ця хвороба характеризується нападами болю в правому підребер'ї, затримкою відтоку жовчі, порушенням травлення (погіршення перетравності жирів), запорами.
Лікувальна фізична культура призначається при відсутності загострення. Застосовуються силові вправи для кінцівок і тулуба, дихальні, вправи в розслабленні м'язів. Нахили і повороти тулуба виконуються плавно з максимальною амплітудою. Велике значення має поєднання рухів з повним глибоким диханням. Включаються вправи в діафрагмальному диханні у вихідному положенні лежачи на спині і правому боці і вправи по «зустрічній» диханні (див. гол. 21). У вихідному положенні на лівому боці виконуються рухи ногами по повній амплітуді і вправи в розслабленні м'язів. Використовуються вправи з м'ячами, набивними м'ячами, палицями, гантелями, на гімнастичній стінці та лавці.
В санаторних умовах у заняття включаються спортивні ігри та вправи у відповідності з призначеним руховим режимом.