Як обчислити здоров'я?

Здавалося б, що спільного у педіатрії і математики? Однак не будемо поспішати з відповіддю...
Математика все більше і більше проникає в усі сфери діяльності, в тому числі біологічні й медичні. А раз медичні, то і в педіатрію. Розширюється сфера використання обчислювальних машин.
З їх допомогою, а також за сприяння телебачення стала можливою передача на відстань електрокардіограм тяжкохворих в центр і консультація фахівців. Розробляються спеціальні програми з діагностики захворювань на відстані. Але це не означає, що комп'ютер замінить лікаря. Він тільки його помічник; адже без знань захворювань і досвіду важко створити навіть елементарну програму, яку закладають в машину.
Пригадується такий випадок. Академік Р. В. Марчук, очолюючи обчислювальний центр Сибірського відділення АН СРСР, вирішив допомогти педіатрам в діагностиці та прогнозі інфекційного гепатиту - захворювання, що протікає часом досить важко. В одній з клінік 2-го Московського медичного інституту, якою керував академік АМН СРСР М. В. Нисевич, були підібрані історії хвороби хворих дітей. Після математичної обробки Р. В. Марчук створив формулу, за якою можна було передбачити результат хвороби печінки у дитини. Її стали перевіряти в клініці. І дивна річ. Машина часто віщувала щасливе закінчення хвороби, а діти вмирали! І тільки коли в «формулу» ввели спеціально розроблений поправочний коефіцієнт - «досвід лікаря», машина стала чудово «працювати», передбачати, як протікатиме захворювання у дитини.
Ясно, яка величезна робота чекає в майбутньому по розробці подібних програм при багатьох хворобах у дітей, що протікають важко. Математика виявилася необхідною для моделювання захворювань, а також для створення діагностичних машин, подібних тій, яка вже створена для раннього розпізнавання вроджених вад серця у дітей.
Накопичення великої кількості спостережень по лікуванню хворих і розвиток обчислювальної математики дозволило поставити і почати вирішення завдання створення методів обробки на ЕОМ клініко-лабораторних даних по багатьом захворюванням.
Цікава пропозиція зробили математики спільно з педіатрами для оцінки тяжкості перебігу дизентерії. Враховуючи, що при захворюваннях різної тяжкості ступінь вираженості кожного із симптомів хвороби різна, була запропонована їх оцінка у балах:
0 - симптом відсутній,
1 - слабо виражений,
2 - помірно виражений,
3 - різко виражений.
Була створена досить проста формула, за якою при вступі оцінюється стан і призначається найбільш ефективне лікування.
На основі математичної обробки даних створені диференційно-діагностичні таблиці, які з допомогою машинної обробки допомагають вчасно встановити правильний діагноз. А як вказував ще в кінці минулого століття С. П. Боткін, «правильний діагноз - це половина лікування». Але особливо великого прогресу від подальшого впровадження математики в педіатрію слід очікувати при створенні конкретних біологічних моделей хвороби, передбаченні характеру перебігу захворювань з метою попередження ускладнень, а також для оцінки особливостей її розвитку.