Маткові кровотечі

Маткові кровотечі - все кровотечі з матки, крім нормального менструального та фізіологічного кровотечі при пологах. Розрізняють кілька форм маткових кровотеч: кровотечі, пов'язані з менструальними днями (циклічні), проявляються в надмірній крововтраті або тривалими менструаціями (менорагії); маткові кровотечі, не пов'язані з менструальним циклом (ациклічні), називаються метроррагиями.
Маткові кровотечі по своїй етіології можуть бути віднесені до таких груп: 1) пов'язані з вагітністю, 2) кровотечі при пухлинах шийки і тіла матки, 3) при ендокринному порушення менструального циклу, 4) при запальних захворюваннях статевих органів.
Маткові кровотечі спостерігаються при загрозливому викидні, при плацентарному поліпи, при позаматкової вагітності. У цих випадках кровотечі частіше наступають після невеликої затримки менструації. Кровотечі при міомах матки частіше мають характер менорагії, але, повторюючись з циклу в цикл, призводять до значної анемізації хворих. Кровотечі при раку як шийки, так і тіла матки зазвичай мають характер ациклічних; на початку захворювання маткові кровотечі мізерні, пізніше можуть бути дуже рясними. Маткові кровотечі часто пов'язані з порушеннями в складній системі (гіпоталамус - гіпофіз - яєчники), що регулює менструальну функцію (функціональні кровотечі). Сюди відносяться маткові кровотечі при патологічному ановуляторних циклі (див.), метропатии (див.). Маткові кровотечі спостерігаються і при запальних захворюваннях, частіше при хронічному аднекситі (див.).
Маткові кровотечі можуть бути також пов'язані з хворобами крові (геморагічний діатез), серцево-судинної системи.
За періодами життя розрізняють: ювенільні кровотечі, кровотечі в зрілому віці, в клімактеричному періоді та в менопаузі. Ювенільні кровотечі спостерігаються в періоді статевого дозрівання і найчастіше проявляються порушеннями у становленні менструального циклу; у зв'язку зі своєю тривалістю і схильністю до рецидивів вони можуть призводити до недокрів'я, тому необхідно лікування в умовах стаціонару. Кровотечі в зрілому (дітородному) віці частіше пов'язані з порушеннями вагітності, спостерігаються в послідовно і післяпологовому періодах (див. Пологи). Маткові кровотечі клімактеричного періоду частіше обумовлені змінами в ендокринній системі організму. Однак у цьому віці маткові кровотечі можуть бути симптомом раку шийки і тіла матки. У перші роки менопаузи маткові кровотечі можуть бути також ендокринного походження; пізно наступають в менопаузі маткові кровотечі частіше пов'язані з карциномою матки.
Діагноз при маткових кровотечах повинен ставитися на основі ретельно зібраного анамнезу, із з'ясуванням дати останньої нормальної менструації, характеру порушень циклу та ретельного обстеження хворої (див. Ановуляторний цикл). Необхідно дворучне піхвове дослідження у жінок, а у дівчат - дослідження внутрішніх статевих органів через пряму кишку. Для виключення раку шийки матки у кожної жінки (крім дівчат) обов'язковий огляд піхвовими дзеркалами. Важливим компонентом розпізнавання маткових кровотеч є діагностичне вишкрібання (див.) матки з гістологічним дослідженням зіскрібка. При тривалих кровотечах, особливо функціональних, цінним є графічне зображення термінів кровотеч (менограмма).
Лікування маткових кровотеч повинно проводитися на підставі встановленої етіології захворювання. Кожна хвора з кровотечею потребує строгому постільному режимі і повинна бути оглянута лікарем. Для зупинки маткових кровотеч застосовуються кровоспинні маткові засоби (див.), вишкрібання слизової матки. При кровотечах на грунті хронічних аднекситів ефективно внутрішньовенне введення хлористого кальцію (10%-10 мл), аутогемотерапія, фізіотерапія.
При маткових кровотечах ендокринної етіології проводять гормонотерапію. При сильних кровотечах як тимчасовий захід при транспортуванні показана піхвова тампонада; для цього шийка оголюється дзеркалом і підйомником і у піхву довгим пінцетом вводиться стерильний бинт, щільно тампонирующий піхвові склепіння і піхву.