У нашій країні робітники промислових підприємств обслуговуються за виробничим принципом. На великих підприємствах створені медико-санітарні частини, які по суті також є комплексним поєднанням стаціонару з поліклінікою та в яких представлені всі основні лікарські спеціальності. Персонал медико-санітарних частин контролює умови праці робітників промислових підприємств, вивчає захворюваність робітників з тимчасовою втратою працездатності. На основі аналізу цих даних медичні працівники спільно з дирекцією, партійної і профспілкової організацією заводів (фабрик) приймають конкретні заходи щодо її зниження. Кожен завод чи фабрика поділяються на цехові ділянки. Цехові лікарські дільниці на підприємствах хімічної, вугільної, гірничорудної промисловості організуються з розрахунку 1500 працюючих на одну ділянку, в інших галузях промисловості і будівельних організаціях на одну ділянку доводиться 2000 працюючих.
При відсутності медико-санітарної частини організується лікарський здоровпункт. За кожним лікарем закріплюється певний цех. В цеху лікар і медична сестра проводять весь комплекс санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів.
Невеликі промислові підприємства, які не мають медико-санітарних частин, обслуговуються територіальними поліклініками. При цьому один з лікарів поліклініки працює за принципом цехової участковости, тобто обслуговує робітників даного підприємства за виробничим принципом.
На ряді промислових підприємств в цехах є фельдшерські або сестринські здоровпункти. Очолюють їх фельдшера або медичні сестри. В умовах, коли працівники даного промислового підприємства отримують лікувально-профілактичну допомогу від лікаря територіальної поліклініки, фельдшерський або сестринський здоровпункт є його основною базою, де він приймає хворих. При необхідності надання допомоги силами фахівців хворі направляються лікарем у вищеназвану територіальну поліклініку.
Основними завданнями фельдшерського або сестринського здоровпункту є проведення широких профілактичних заходів серед робітників даного цеху, надання їм долікарської медичної допомоги при травмах, раптових захворюваннях, професійних отруєннях та організація профілактичних заходів.
Фельдшера або медичні сестри, які працюють на цих здоровпунктах, повинні знати особливості даного виробництва, умови праці і професійну патологію робітників і службовців обслуговуваного цеху. Під керівництвом цехового лікаря вони виконують велику роботу по охороні здоров'я робітників: вивчають захворюваність з тимчасовою втратою працездатності працівників цеху і в тісному контакті з профспілковою організацією приймають дієві заходи щодо її зниження; допомагають цехового лікаря проводити періодичні медичні огляди працівників цеху; беруть участь у всіх заходах, пов'язаних з диспансеризацією робітників; виконують усі призначення лікаря при лікуванні хворих. На кожному здоровпункті повинен бути погодинний графік прийому цеховим лікарем і лікарями-фахівцями в медико-санітарної частини або поліклініці, до якої прикріплений даний пункт. При необхідності фельдшер або медична сестра, що працює на здоровпункті, може направити до них хворого.
Завідувач здравпунктом до приходу цехового лікаря підготовляє хворих, які перебувають на диспансерному спостереженні, записує вказівки лікаря щодо подальшого лікування хворого і проводить необхідні маніпуляції. За вказівкою цехового лікаря працівники медпункту проводять щеплення всім робітникам і службовцям цеху.
Здоровпункт здійснює спостереження за санітарно-гігієнічним станом цеху, побутових приміщень, харчових об'єктів, виявляє фактори, що сприяють захворюваності робітників. В цьому працівники медпункту спираються на підготовлений ними санітарний актив.
Завідувач здравпунктом, згідно з планом, навчає їх навичкам надання само - та взаємодопомоги при травмах за програмою санітарного мінімуму.
З числа санітарних активістів створюються санітарні пости. Їх постачають аптечками першої медичної допомоги, стежать за їх поповненням. В аптечці завжди повинні бути йодна настойка, індивідуальні стерильні пакети, бинти різних розмірів, кровоспинний джгут, нашатирний спирт, валеріанові краплі. За збереження аптечки несе відповідальність черговий по санітарному посаді.
Про кожного випадку травматизму або професійного отруєння складається акт, а працівники медпункту спостерігають за тим, щоб керівництвом і профспілковою організацією цеху були вжито дієвих заходів до усунення причин, що викликали травму або захворювання.
Щодня завідуючий здравпунктом інформує начальника цеху про осіб, які не вийшли на роботу через хворобу або внаслідок травми. Велику увагу працівники медпункту звертають на виявлення у робочих гнійничкових захворювань. Найчастіше вони виникають у результаті дрібних травм або дії хімічних речовин. Боротьба з гнійничковими захворюваннями - важливе завдання медичних працівників, так як ці захворювання можуть привести до важких ускладнень - абсцесів і флегмонам, при яких робітник може на тривалий термін втратити працездатність.
Працівники медпункту читають лекції та проводять бесіди серед робітників цеху, організовують санітарні виставки, виставки з гігієни праці та куточки здоров'я.
