Метастаз - патологічне утворення, що виникає в результаті розвитку у якому-небудь органі хворобливого процесу внаслідок занесення в нього током крові або лімфи хвороботворного агента. Сам процес переміщення хворобливого процесу з розвитком нового (повторного) вогнища отримав назву метастазування.
Хвороботворними агентами є клітини злоякісних пухлин або патогенні мікроорганізми. У першому випадку розвиваються пухлинні метастази (див. Пухлини, Рак, Саркома), у другому - запалення, характер якого залежить від особливостей інфекційного збудника. Інфекційні метастази лежать в основі розвитку сепсису (див.), ураження кісток, суглобів та інших органів при туберкульозі легень і т. д. В освіті метастазів істотну роль грає емболія (див.) - занос хвороботворного агента у віддалений від первинного вогнища ділянку. Однак емболія не завжди зумовлює розвиток метастазів, так як велику роль відіграють реактивні властивості тканин, які занесено хвороботворний ембол. Метастаз пухлини - показник злоякісності процесу.
По відношенню до первинного вогнища, що є джерелом метастазування, розрізняють найближчі (регіонарні) і віддалені метастази. Найближчі метастази виявляють в лімфатичних вузлах, у які надходить лімфа з області первинного вогнища. Віддалені метастази розвиваються гематогенним шляхом, хоча і лімфогенний шлях при цьому не виключається. Метастаз може в свою чергу бути джерелом метастазування з утворенням так званих дочірніх метастазів.
Метастаз (від грец. metastasis - переміщення) - патологічне утворення, що виникло в органі або тканинах шляхом занесення хвороботворного початку з найближчого або віддаленого вогнища такого ж процесу. Хвороботворним початком можуть бути патогенні мікроорганізми (інфекційні метастази) та клітини пухлин (пухлинні М.). Термін «метастаз» застосовують іноді (без належних підстав) для характеристики занесення будь-яких інертних мас у віддалені області організму. Такі, наприклад, М. вугільного пігменту з вогнища антракоза, М. вапна - з вогнища кальцинозу.
Метастазування відбувається шляхом занесення хвороботворного початку струмом крові (гематогенні М.) або лімфи (лімфогенні М.). Розрізняють ще імплантаційні метастази, які по суті є прямими перевивками з осередку ураження на стикається з ним здорову поверхня органу.
Процес метастазування схематично може бути розділений на 3 фази: 1) прорив хвороботворних агентів у кров'яне чи лімфатичне русло; 2) перенесення їх током крові або лімфи в напрямку їх руху (рідко проти руху, при так званих ретроградних М.) і занесення в найближчі чи віддалені органи (эмболическая фаза М.); 3) розвиток відповідного хворобливого процесу в ділянці емболії. Як показують численні спостереження, розвиток М. визначається саме останньою фазою і залежить від властивостей середовища, в яку занесені хвороботворні елементи.
