Методи лікарсько-педагогічної оцінки впливу лікувальної фізичної культури

Методи лікарсько-педагогічної оцінки впливу лікувальної фізичної культури на організм хворого залежать від характеру захворювання, засобів, форм, методики проведення занять.
До методів лікувально-педагогічної оцінки відносять спостереження за загальним станом хворого, діяльністю серцево-судинної, дихальної систем, функціонально-діагностичні методи, антропометричні вимірювання, а також анамнез (опитування).
За даними лікарсько-педагогічних спостережень (з дослідженням пульсу, частоти дихання і АТ), виявляється загальне навантаження на організм хворого в заняттях фізичними вправами. На підставі цих даних будується фізіологічна крива навантаження, яка при правильному методичному підході характеризується поступовим підвищенням, максимальним підйомом до середини основної частини занять і зниженням до кінця заключній частині. Характер фізіологічної кривої залежить від періоду занять, функціонального стану хворого, індивідуальної відповідної реакції організму на фізичне навантаження.
Для обліку ефективності впливу фізичних вправ на організм хворого можуть бути використані функціонально-діагностичні методи. Так, у травматологічній клініці це антропометричні вимірювання (окружність кінцівок на різних рівнях, динамометрія, гоніометрія), електроміографія, миотонометрия та ін., при захворюваннях серцево-судинної системи - електрокардіографія, вивчення ПЕКЛО, пульсометрія та ін.
Крім перерахованих методів для обліку динаміки функціонального стану організму під впливом засобів лікувальної фізичної культури застосовуються функціональні проби, специфічні для ураження якої системи (присідання, PWC120-150, навантаження на велоергометрі, проба Генчи, Ромберга і т. д.).
Отримані при обстеженні суб'єктивні та об'єктивні показники оцінюються на основі зіставлення результатів на початку та в кінці періоду спостереження.