Нагноєння і некроз підшлункової залози

Серед різних форм запалення підшлункової залози найбільш грізними є нагноєння і некроз її. Більшу частину дітей з гострим панкреатитом лікують консервативними методами. При нагноєнні підшлункової залози і некрозі її постає питання про екстрене хірургічне втручання на тлі продовження комплексної консервативної терапії.
Клініка та діагностика. Клінічні картини нагноєння і некроз підшлункової залози характерні. У дитини з'являються сильні болі в верхній половині черевної порожнини, особливо виражені проекції підшлункової залози. Температура підвищується до високих цифр. Приєднуються нудота і блювота. Болі носять настільки гострий характер, що дитина не знаходить собі місця. Можлива іррадіація їх в поперекову область. Стан дитини швидко погіршується. Приєднуються симптоми токсикозу.
При пальпації передньої черевної стінки в початкові фази нагноєння напруга м'язів локалізується в основному в лівому верхньому квадранті живота, іноді в епігастральній області. Надалі з приєднанням симптомів перитоніту дитина активно напружує всі м'язи передньої черевної стінки. Симптом Щоткіна-Блюмберга позитивний. Характерним симптомом для панкреатиту вважають появу вираженої гіперестезії шкіри у верхній половині черевної порожнини. При перкусії черевної стінки поряд з болючими точками нерідко визначають наявність укорочення перкуторного звуку в пологих місцях, пов'язане зі скупченням ексудату геморагічного характеру. Ексудат може бути і жовтуватого кольору. Він завжди містить панкреатичні ферменти в концентрації, більш високою, ніж у крові. Болючість в пізні терміни може бути пов'язана з розвитком окремих жирових некрозів, які при лапаротомії мають вигляд стеаринових бляшок, розкиданих по всій черевної порожнини.
При нагноєнні і некрозі підшлункової залози збільшується число лейкоцитів і нейтрофілів зі зрушенням формули вліво. Особливо збільшується відсоток паличкоядерних нейтрофілів. З'являються юні нейтрофіли і іноді мієлоцити. Збільшена ШОЕ частіше, проте відомі випадки, коли при некрозі підшлункової залози ШОЕ близька до нормальних показників.
При біохімічному дослідженні крові виявляють зниження кількості хлоридів кальцію і калію. Ставлення до підвищення діастази в крові та сечі наступне: якщо результати дослідження вказують на підвищення вмісту діастази в крові та сечі, особливо у динаміці, то це більше свідчить про наявність панкреатиту, а якщо показники діастази в сечі і крові в межах нормальних показників, то це не виключає гострого панкреатиту. Так, при виникненні некрозу підшлункової залози кількість діастази може різко знижуватися. За динамікою зміни цукру крові судять про динаміку перебігу запального процесу. При прогресуванні процесу наростає вміст цукру в крові і з'являється цукор у сечі. Наростання ліпази в крові відбувається до 2-3-го дня від початку захворювання.
Непрямими рентгенологічними ознаками гострого панкреатиту є зменшення дихальних екскурсії і більш високе стояння лівого купола діафрагми, ознаки паралітичної непрохідності, поява плевриту, ексудату черевної порожнини.
У дітей старшого віку можливе застосування радіоізотопного методу діагностики гострого панкреатиту.
Слід згадати ще й про те, що діагноз гострого панкреатиту іноді встановлюють на операційному столі, коли оперують хворого з підозрою на гострий апендицит або перитоніт неясної етіології. Якщо за час операції в черевній порожнині виявляють геморагічний або жовтуватий ексудат і стеаринові бляшки, то виробляють діагностичний огляд підшлункової залози.

  • Лікування нагноєння і некроз підшлункової залози