Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7

Організація наркологічної допомоги

Будучи, як правило, членом комісії з боротьби з пияцтвом і алкоголізмом, нарколог здійснює зв'язок з різними районними установами і підприємствами, молодіжними і громадськими організаціями, організовує профілактичну роботу з особами, схильними до зловживання алкоголем, організовує громадський та адміністративний контроль за дотриманням хворими лікувального режиму; спільно з інспектором органів внутрішніх справ здійснює огляди осіб, повторно доставлених в медичний витверезник у стані сп'яніння, та вирішує питання про необхідність взяття їх на облік та проведення протиалкогольного лікування.
До складу наркологічного ділянки, крім лікарського наркологічного кабінету, входить кілька фельдшерських наркологічних пунктів, які створюються на великих промислових, будівельних, транспортних, сільськогосподарських підприємствах. За нормативами на один наркологічний пункт має припадати не менше 5 тис. працюючих. В залежності від умов роботи фельдшер наркологічного пункту може перебувати в штаті наркологічного диспансеру або медико-санітарної частини, яка обслуговує дане підприємство. Однак незалежно від цього він працює під постійним керівництвом і за планами лікаря наркологічного кабінету.
У завдання фельдшера наркологічного пункту входить активне виявлення серед робітників і службовців осіб, що зловживають алкоголем, і організація з допомогою адміністрації і громадських організацій їх медичного огляду у нарколога. При встановленні діагнозу алкоголізму та взяття цих хворих на наркологічний облік фельдшер здійснює за ними диспансерне спостереження, за призначенням лікаря проводить амбулаторне та підтримуюче лікування.
У своїй роботі наркологічні пункти спираються на широку мережу наркологічних постів, що зв'язують наркологічний ділянку з громадськістю та адміністрацією підприємств. До складу наркологічного поста входять активісти (працівники установ та підприємств), на громадських засадах допомагають медичним працівникам в їх діяльності по боротьбі з пияцтвом і алкоголізмом. Основним завданням наркологічного посту є надання допомоги нарколога і фельдшер наркологічного пункту у виявленні осіб, що зловживають алкоголем, спостереження за правильністю виконання пацієнтом призначень, проведення протиалкогольної пропаганди.
Організація наркологічної допомоги по дільничному принципу дозволяє нарколога бути в повсякденному діловому контакті не тільки з громадськістю, адміністрацією підприємства, але і з сім'єю пацієнта; сприяє максимальному наближенню наркологічної служби до населенню за місцем роботи і за місцем проживання. Особливістю наркологічної служби, як підкреслює Е. А. Бабаян (1980), є те, що вся її робота будується на основі тісної взаємодії лікувально-профілактичних, наркологічних, психіатричних установ з діяльністю інших відомств і організацій громадського ланки.
Для керівництва всією цією роботою і її координації у відповідності з Положенням, затвердженим Міністерством охорони здоров'я СРСР 11 березня 1976 р., створюються постійно діючі комісії по боротьбі з алкоголізмом при міністерствах охорони здоров'я союзних і автономних республік, крайових, обласних, міських відділах охорони здоров'я, а в сільських районах - при центральних районних лікарнях. Головою комісії, як правило, є заступник міністра охорони здоров'я (республіці) або заступник завідувача відділом охорони здоров'я (обласних, міських); заступником голови є головний нарколог республіки, краю, області, міста, району. До складу комісії входять керівники наркологічних та інших закладів охорони здоров'я, що мають відношення до питань боротьби з алкоголізмом, наркологи, представники навчальних і науково-дослідних медичних інститутів, інших відомств. Свою діяльність постійно діючі комісії здійснюють у тісному контакті з комісіями по боротьбі з пияцтвом при радах міністрів союзних республік та виконкомах місцевих Рад народних депутатів.