В даний час намітилися деякі, хоча і досить скромні успіхи в терапії цього важкого страждання. Відсутність скільки-небудь ефективних засобів терапії видно хоча б з того, що Barnes і співавт. у 1950 р. вказали на наявність 64 методів лікування нефротичного синдрому, що застосовувалися в Бостоні в період 1926-1948 рр. Насамперед необхідно виявлення етіологічних факторів та активне їх усунення там, де це можливо (сифіліс, туберкульоз, вплив важких металів, цукровий діабет тощо). Проте зрушення в результатах лікування намітився саме при найбільш частому варіанті нефротичного синдрому, пов'язаного з гломерулонефритами. Загальна схема лікування нефротичного синдрому тому зводиться до ряду заходів, спрямованих як на боротьбу з основними захворюваннями нирок, так і на найбільш тяжкі симптоми (набряки) і попередження інфекційних ускладнень. Перелік цих заходів в основному наступний:
1. Госпіталізація (особливо в початковий період і при проведенні основного курсу стероїдної терапії).
2. Введення кортикостероїдів і в деяких випадках, при відсутності від них ефекту, - імунодепресантів.
3. Дієта з оптимальним вмістом білка, обмеженням солі і рідини в період розвитку і збереження набряків.
4. Боротьба з набряками шляхом призначення різних сечогінних, антагоністів альдостерону, введення бідного сіллю людського альбуміну, декстрану, поліглюкіну і поливенола, прийом іонообмінних смол.
5. Застосування анаболічних гормонів.
6. Призначення антибіотиків (головним чином біциліну і окситетрацикліну) для попередження та боротьби з інфекційними ускладненнями і вогнищами (останні у дорослих зустрічаються рідше, ніж у дітей).
Загальні принципи лікування. Лікування нефротичного синдрому треба починати раніше, а розпочата терапія повинна проводитися досить довго для того, щоб була можливість визначити її ефективність, перші ознаки якої повинні бути відразу ж документовані. Необхідно підготувати хворого і його сім'ю до того, що лікарське спостереження буде тривалим (5-10 років). Хворий, у якого відзначені хоч якісь позитивні зрушення, повинен продовжувати терапію, і курси лікування необхідно повторювати.
