Омелянського середа

Омелянського середовище (Ст. Л. Омелянський, 1867-1928) - диференціально-діагностична середовище, що містить солі мурашиної кислоти; розкладання мурашиної кислоти деякими бактеріями супроводжується утворенням вуглекислих солей і газу. Спосіб приготування: до мясопептонному аґару або бульйону (рН=6,8 - 7,0) додають 0,5-1% муравьинокислого натрію і в якості індикатора 0,5% водно-спиртовий розчин фенолфталеїну (10 мл на 1 л середовища). Середовище має слабо-рожевий відтінок. Агар розливають у пробірки і скошують; бульйон розливають у пробірки з вкладеним у них поплавцем (в бульйон фенолфталеїн можна не додавати; результат враховують за освітою газу). При посіві на О. с. бактерій, що розкладають мурашину кислоту, середовище забарвлюється в червоний колір (освіта лужно реагуючих вуглекислих солей). У бульйоні в поплавцях накопичується газ. Середа була застосована автором для диференціації кишкової палички (Escherichia coli) від тифозних і дизентерійних бактерій. Кишкова паличка викликає через добу інтенсивне почервоніння середовища. Черевнотифозні і дизентерійні бактерії викликають слабо-рожеве забарвлення середовища Омелянського на 3-4-ту добу росту (освіта лужно реагуючих продуктів розщеплення пептона).
В даний час середовища Омелянського не застосовується і представляє лише історичний інтерес.
См. також Диференційно-діагностичні середовища.